Йоганн Давид Гайніхен
| Йоганн Давид Гайніхен | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 17 квітня 1683[1][2][…] |
| Місце народження | Тойхерн, Бургенланд, Саксонія-Ангальт, Німеччина |
| Дата смерті | 16 липня 1729[1][2][…] (46 років) |
| Місце смерті | Дрезден, Священна Римська імперія[1] |
| Причина смерті | туберкульоз |
| Громадянство | Німеччина |
| Професії | композитор, органіст, музикознавець, теоретик музики, адвокат |
| Освіта | Лейпцизький університет і Школа Святого Томи (Лейпциг) |
| Вчителі | Johann Kuhnaud |
| Інструменти | орган |
 Файли у Вікісховищі | |
Йоганн Давид Гайніхен (нім. Johann David Heinichen; 17 квітня 1683 — 16 липня 1729) — німецький композитор пізнього бароко, музичний теоретик, придворний капельмейстер.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився неподалік Вайсенфельса в родині пастора.
Вивчав музику, гру на органі і клавесині у відомій Лейпцизькій школі Святого Фоми під керівництвом Йоганна Шелле і Йоганна Кунау.
Служив регентом у Пегау, був сільським пастором.
1702 року Й. Гайніхен вирішив присвятити себе юриспруденції, вступив до Лейпцизького університету і 1706 року отримав диплом адвоката, до 1709 практикував у Вайсенфельсі. Водночас творив музику, писав опери. 1710 року опублікував свій перший музичний трактат про гармонію.
Згодом 7 років навчався у Римі, Неаполі і, в основному, у Венеції, де з успіхом були поставлені його опери.
Служив капельмейстером при дворі курфюрста Саксонії Августа II Фрідріха в Дрездені (Капела курфюрстів Саксонії і королів Польщі).
1717 року Й. Гайніхен став колегою Йоганна Себастьяна Баха при дворі князя Леопольда Ангальт-Кетенського в Кетені.
Оскільки з 1717 року двір Августа II Фрідріха став офіційно католицьким, знадобилось створення нових католицьких літургійних творів.
Автор численних мес, кантат, арій (зокрема, найбільш відома Io vorrei saper d'amore, приблизно 1720 року) і Magnificat anima mea Dominum.
Помер від сухот 1729 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #118709712 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
Посилання[ред. | ред. код]
- Хайнихен Иоганн Давид [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
- Біографія на classical.net [Архівовано 4 червня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
|
