Йоганн Лозерт
Йоганн Лозерт | ||||
---|---|---|---|---|
Johann Loserth | ||||
![]() Йоганн Лозерт. 1876 | ||||
Народилася | 1 вересня 1846 Фульнек, Австрійська імперія | |||
Померла | 30 вересня 1936 (90 років) Грац, Австрія | |||
Громадянство | ![]() | |||
Національність | австрієць | |||
Діяльність | історик , письменник, викладач університету та редактор | |||
Alma mater | Тюбінгенський університет, Віденський університет | |||
Науковий ступінь | доктор філософії | |||
Вчене звання | професор | |||
Заклад | Чернівецький університет, Грацький університет | |||
Знання мов | німецька[1] ![]() | |||
Мова творів | німецька | |||
Magnum opus | «Реформація та Контрреформація у внутрішніх австрійських землях» | |||
Членство | Австрійська академія наук ![]() | |||
| ||||
![]() ![]() | ||||
Йоганн Лозерт (нім. Johann Loserth, нар. 1 вересня 1846, Фульнек, Оломоуцький край, Моравія — 30 серпня 1936, Грац) — моравсько-австрійський історик.
Йоганн Лозерт навчався в університетах Тюбінгена та Відня, де здобув ступінь доктора філософії. Після завершення навчання працював учителем у старшій школі. У 1875 році його було призначено професором загальної історії в Чернівецькому університеті імені Франца Йосифа. З 1879 року він був членом Грацького академічного братства «Армінія». Його особливо цікавила історія Моравії, гуситства, анабаптистів та історія Реформації та Контрреформації в Каринтії, Штирії та Крайні та сусідніх країнах. Він перейняв наукову спадщину Йозефа Бека з Маннагетти та Лерхенау[de] щодо анабаптистського руху та продовжив його дослідження. Його великий літературний доробок налічує близько 300 найменувань. Його праця «Реформація та Контрреформація у внутрішніх австрійських землях» (Reformation und Gegenreformation in den innerösterreichischen Ländern) вважається «віхою» в історіографії австрійського протестантизму.
У 1893 році він перейшов до Грацького університету імені Карла-Франца, де очолював кафедру середньовічної та нової історії та став почесним професором у 1917 році. З 1893 року він був членом Історичної провінційної комісії Штирії, з 1896 року членом-кореспондентом, а з 1933 року дійсним членом Австрійської академії наук, з 1908 року дійсним членом Королівського богемського товариства наук та удостоєний звання гофрата (радника суду).
- ↑ CONOR.Sl
- HR проф. Йоганн Лозерт zobodat.at (нім.)