Перейти до вмісту

Йоганн Шнайдер-Амманн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Йоганн Шнайдер-Амманн
нім. Johann Schneider-Ammann
Йоганн Шнайдер-Амманн
Йоганн Шнайдер-Амманн
Член Федеральної ради Швейцарії
1 листопада 2010 — 31 грудня 2018
ПопередникГанс-Рудольф Мерц
НаступникКарін Келлер-Зуттер
Президент Швейцарської Конфедерації
1 січня — 31 грудня 2016
ПопередникСимонетта Соммаруга
НаступникДоріс Лойтгард
Народився18 лютого 1952(1952-02-18)[1][2][3] (73 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Зумісвальд, Trachselwald Districtd, Берн, Швейцарія Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий якполітик, промисловець, інженер Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Швейцарія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materФедеральна вища технічна школа Цюриха (1977) і INSEAD (1983) Редагувати інформацію у Вікіданих
Політична партіяВільна демократична партія. Ліберали і Вільна демократична партія Швейцаріїd Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зKatharina Schneider-Ammannd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
 Медіафайли у Вікісховищі

Йоганн Ніклаус Шнайдер-Амманн (нім. Johann Niklaus Schneider-Ammann; нар. 18 лютого 1952) — швейцарський політик, який обіймав посаду члена Федеральної ради Швейцарії з 2010 по 2018 рік. Член Вільної демократичної партії, був президентом Швейцарської Конфедерації у 2016 році. Протягом своєї каденції очолював Федеральний департамент економіки.

Біографія

[ред. | ред. код]

Йоганн Шнайдер-Амманн народився в Зумісвальді в кантоні Берн і виріс в Аффольтерні. У 1977 році він закінчив Федеральну політехнічну школу в Цюриху за спеціальністю «електротехніка», а в 1983 здобув диплом MBA в інституті INSEAD у Фонтенбло, Франція[4].

У 1978—1981 роках працював конструктором у технологічній компанії Oerlikon-Bührle. З 1981 до 1984 року був менеджером у групі Ammann Group. У 1984—1989 роках обіймав посаду керівника Ammann Maschinenfabrik AG, а з 1990 року — президента та генерального директора Ammann Group Holding AG[4]. Також став головою Асоціації інженерів і віцепрезидентом Швейцарської федерації бізнесу[5].

6 грудня 1999 року він отримав мандат депутата Національної ради від Вільної демократичної партії Швейцарії у кантоні Берн і увійшов до парламентської Комісії з економіки та податків. Мандат обіймав до 31 жовтня 2010 року[6].

22 вересня 2010 року його обрали до складу Федеральної ради Швейцарії обидві палати парламенту. Необхідну більшість голосів він здобув у п'ятому турі голосування, перемігши кандидата від Швейцарської народної партії Жан-Франсуа Ріме з результатом 144 голоси проти 93. У четвертому турі вибула його однопартійка Карін Келлер-Зуттер[5]. Посаду він обійняв 1 листопада 2010 року, змінивши Ганса-Рудольфа Мерца, який оголосив про свою відставку ще в серпні 2010 року[7]. Одночасно він очолив департамент економічних справ[8].

9 грудня 2015 року був обраний президентом Швейцарії, а 1 січня 2016 року офіційно розпочав виконання обов'язків. Його кандидатуру підтримали 196 із 208 депутатів[9]. У березні 2016 року він став інтернет-мемом після промови про сміх, яку багато хто вважав сумною[10]. 1 червня 2016 року як президент був присутній на офіційному відкритті Готтардського базисного тунелю — найдовшого залізничного тунелю у світі — разом із канцлером Німеччини Ангелою Меркель, президентом Франції Франсуа Олландом та прем'єр-міністром Італії Маттео Ренці серед інших[11].

31 грудня 2018 року Шнайдер-Амманн залишив Федеральну раду; 1 січня 2019 року його змінила Карін Келлер-Зуттер.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У 1978 році Шнайдер одружився з Катаріною Амманн, ветеринаркою, єдиною донькою Ульріха Амманна (1921—2006), президента та основного акціонера Ammann Group, і Катаріни Амманн (уродженої Шелленберг). Подружжя має двох дітей:

  • Ганс-Крістіан Шнайдер (нар. 1979)
  • Даніела Шнайдер (нар. 1981), у шлюбі Ешліманн[12]

Шнайдер-Амманн проживає в Лангенталі, Швейцарія.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б verschiedene Autoren Historische Lexikon der Schweiz, Dictionnaire historique de la Suisse, Dizionario storico della Svizzera — Bern: 1998.
  2. ↑ Munzinger Personen
  3. ↑ Davos 2014 Participant List
  4. ↑ а б Biographie (нім.). johann-schneider-ammann.ch. Процитовано 22 вересня 2010.
  5. ↑ а б Elections produce female majority in cabinet (англ.). swissinfo.ch. 22 вересня 2010. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 22 вересня 2010.
  6. ↑ Schneider-Ammann Johann N. (нім.). parlament.ch - Die Bundesversammlung - Das Schweizer Parlament. Процитовано 22 вересня 2010.
  7. ↑ Political system to survive cabinet shake-up (англ.). swissinfo.ch. 6 серпня 2010. Архів оригіналу за 10 вересня 2012. Процитовано 22 вересня 2010.
  8. ↑ Federal Councillor Johann N. Schneider-Ammann (англ.). evd.admin.ch. Архів оригіналу за 17 січня 2012. Процитовано 3 листопада 2010.
  9. ↑ Johann Schneider-Ammann ist neuer Bundespräsident. luzernerzeitung.ch. 9 грудня 2015. Архів оригіналу за 15 грудня 2024. Процитовано 12 серпня 2025.
  10. ↑ Johann Schneider-Ammann fait rire en parlant tristement du… rire!, rts.ch (in French), 8 March 2016
  11. ↑ La Suisse et l'Europe se retrouvent au Gothard, retour sur une journée historique, rts.ch (in French), 1 June 2016
  12. ↑ Heiniger, Bastian (8 квітня 2016). Bundespräsidenten-Tochter (35) sitzt bald im Swatch-VR: Die steile Karriere der Daniela Aeschlimann-Schneider. Blick (de-CH) . Процитовано 3 березня 2025.
Попередник:
Симонетта Соммаруга
2015
Президент Швейцарії
2016 		Наступник:
Доріс Лойтгард
2017
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Йоганн_Шнайдер-Амманн&oldid=46098721