Йоганн Якоб Бахофен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Йоганн Якоб Бахофен
Йоганн Якоб Бахофен
Йоганн Якоб Бахофен
Народився 22 грудня 1815(1815-12-22)
Базель, Швейцарія
Помер 25 листопада 1887(1887-11-25) (71 рік)
Базель
Громадянство Швейцарія Швейцарія
Діяльність Гендерні дослідження, суддя, філософ, соціолог, викладач університету, юриспруденція, класицист
Alma mater Берлінський університет
Геттінгенський університет
Галузь антропологія
Заклад Базельський університет
Член Німецький археологічний інститут
Відомий завдяки: теорії соціальної еволюції, матріархату

Йоганн Якоб Бахофен у Вікісховищі?

Йоганн Якоб Бахофен (Johann Jakob Bachofen) (1815—1887) — швейцарський правознавець та історик, етнограф, антикознавець. Зробив великий внесок до теорії соціальної еволюції. Висунув та ретельно обґрунтував гіпотезу еволюції людського суспільства, згідно з якою матріархат передував патріархату. Відомий своїми працями про походження сім'ї.

Біографія[ред.ред. код]

Народився в Базелі (Швейцарія) 22 грудня 1815, в багатій сім'ї, що володіла заводом по виробництву стрічок з шовку. Предки його батька були купцями, а сім'я матері подарувала Швейцарії багатьох відомих політиків і вчених. Початкову і середню освіту Бахофен отримав в Базелі. 1834 року вступив до Берлінського університету, де вивчав філологію і історію, проте зацікавившись юриспруденцією, почав спеціалізуватись на історії римського права. 1837 року продовжив навчання у Геттінгенському університеті. В 1839 році захистив дисертацію по римському цивільному праву. Після завершення навчання в університеті, два роки навчався в Оксфорді, Кембриджі і Парижі. 1841 року його було призначено професором римського права Базельського університету, однак 1844 року він залишив цю посаду, щоб стати суддею апеляційного суду. Одночасно з цим, був членом Верховної Ради міста Базеля. В 1845 році Бахофен пішов у відставку в зв'язку обвинувачень в його бік в тому, що посаду судді він обійняв завдяки зв'язкам сім'ї Бахофенів з міською елітою, а не через його особистим якостям. Після цього він відмовився від викладацької і суспільної діяльності, і повністю присвятив себе науковим заняттям. Наступні роки Бахофен вів життя кабінетного вченого, відвідуючи час від часу Грецію, Іспанію та Італію. До п'ятдесяти років вчений залишався неодруженим і жив з батьками. В 1865 році він одружився на Луізі Елізабет Буркхардт, що була на тридцять років молодшою за нього. В 1866 році в їх сім'ї народився єдиний син.

Бахофен досліджував здебільшого римське право та класичну міфологію. Досліджуючи залишки доісторичного побуту італійських народів, Бахофен виявив у сабинских міфах і давньоримських оповідях сліди материнського панування (матріархату) та випадки ведення родоводу за материнською лінією, незважаючи на панування в античному світі патріархату. Ці факти і подібні приклади серед деяких сучасних йому народів первісного ладу змусили Бахофена дійти висновків, що матріархат передував патріархату в соціальному розвитку людства. Панування жінок виникло, за його гіпотезою, на більш ранній стадії проміскуїтету («гетеризму»). Важливі чинники цього періоду розвитку — притаманна жінкам релігійність та культ жіночого божества. Бахофен вважав, що первісна суспільна структура була відображенням релігійних поглядів. Схема еволюції суспільства, викладена ним 1861 року в праці «Материнське право», згодом стала частиною марксистського вчення. Фрідріх Енгельс таким чином виклав погляди Бахофена у праці «Походження родини, приватної власності та держави»[1]:

  • Морган Льюїс зробив висновок, що існував первісний стан, коли усередині племені статеві зносини були необмеженими, так що кожна жінка могла належати будь-якому чоловікові і, відповідно, кожен чоловік — будь-якій жінці.; лише Бахофен, — і в цьому одна з його найбільших заслуг, — сприйняв цей висновок серйозно і став шукати сліди такого стану в історичних і релігійних переказах. Саме він висунув на перший план дослідження цього питання.
  • У всіх формах групової сім'ї достеменно невідомо хто батько дитини, але відомо хто її мати. Поки існує груповий шлюб, походження може бути встановлено лише від матері, а тому визнається тільки жіноча лінія. Заслуга Бахофена полягає в тому, що він виявив це першим. Таке визнання походження (винятково за материнською лінією) і відповідні стосунки спадкоємства, що розвинулися звідси з часом, він назвав материнським правом.
  • Третю заслугу Бахофена становить відкриття поширеного в первісну епоху повсюди панування жінки, реальною основою якого є комуністичне домашнє господарство, в якому всі жінки (або їх більшість) належали до одного роду, тоді як чоловіки — до різних.
  • Відкриття широко поширеної перехідної форми від групового шлюбу до парного. Це викуп, що жінка його сплачує спільноті чоловіків, та набуває права належати лише одному чоловікові. Полягає у звичаї для жінок віддаватися стороннім (із деякими наперед визначеними обмеженнями).

Бахофен також виділяв три почергові фази розвитку людства:

  • Гіпотетичне «гетеричне материнство», що характеризується нестримним сексуальним проміскуїтетом.
  • Царювання матері, коли жінки домінують в релігії та в суспільних відносинах.
  • Патріархат, що характеризується духовною і соціальною перевагою батька, переходом до типу суспільства, де батьківство визначається по чоловічій лінії.

Згідно Бахофену, домінуюча роль жінки в родинних відносинах, релігійному культі, суспільному і правовому житті визначає першу стадію розвитку історії людства. Про цей найперший період Бахофен говорить, як про «поезію історії».

Помер Бахофен у Базелі 25 листопада 1887 року.

Наукові праці[ред.ред. код]

  • Материнське право (Das Mutterrecht, 1861)
  • Символіка стародавніх гробниць (Versuch über die Gräbersymbolik der Alten, 1859)
  • Антикварні листи, особливо про найдавніші поняття родоводу (Antiquarische Briefe, vornehmlich zur Kenntniss der altesten Verwandschaftsbegriffe, 1881—1886).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Фридрих Энгельс. Происхождение семьи, частной собственности и государства = "Der Ursprung der Familie, des Privateigenthums und des Staats".. — 2-е изд. — Stuttgart, 1891. — (Сочинения К. Маркса и Ф. Энгельса, изд. 2, т. 21, с. 28-178) (рос.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Бахофен И. Предисловие и введение // Материнское право / Перевод выполнен Е. В. Рязановой по изданию: Bachofen J. Das Mutterrecht. Stuttgart, 1861. — 2007. (рос.)