Йоганн фон Паллавічіні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганн фон Паллавічіні
угор. Pallavicini János őrgróf
нім. Johann Markgraf von Pallavicini
Народився 18 березня 1848(1848-03-18)
Падуя
Помер 4 травня 1941(1941-05-04) (93 роки)
Боршод-Абауй-Земплен, Угорщина
Громадянство Прапор Італії Італійське королівство
Діяльність дипломат
Знання мов німецька[1], угорська і італійська
Заклад Ministerrat für Gemeinsame Angelegenheiten der Österreichisch-Ungarischen Monarchied
Учасник Перша світова війна
Членство Грецьке філологічне товариство Константинополяd
Титул маркграф[2]
Посада ambassador of Austria-Hungary to the Ottoman Empired, ambassador of the Austro-Hungarian Empired[3] і member of the Hungarian upper chamberd
Партія незалежний політик
Рід Паллавічіні (рід)
Брати, сестри Ede Pallavicinid
Нагороди
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана

Йоганн фон Паллавічіні (угор. Pallavicini János őrgróf, нім. Johann Markgraf von Pallavicini; 18 березня 1848, Падуя — 4 травня 1941, Боршод-Абауй-Земплен, Угорщина) — австро-угорський дипломат, маркіз. Останній посол Австро-Угорщини в Османській імперії.

Біографія[ред. | ред. код]

Походив зі стародавнього італійського дворянського роду Паллавічіні. Народився в Падуї. Навчався в Еденбурзі і Відні, потім вступив на австро-угорську дипломатичну службу.

У 1871 призначений аташе посольства в Німеччині, в 1878 — у Франції, в 1880 у Великій Британії. У 1887 став секретарем посольства в Сербії. У 1894 працював адвокатом в Мюнхені, в цьому ж році призначений на дипломатичну роботу в Росію. У січні 1899 став послом в Румунії.

5 жовтня 1906 призначений послом в Османській імперії. У 1911 під час хвороби графа фон Еренталя тимчасово виконував обов'язки міністра закордонних справ Австро-Угорщини. У 1908 виступав проти анексії Боснії.

Після початку Першої світової війни домігся вступу Туреччини у війну на боці Центральних держав.

У квітні 1917 маркіз фон Паллавічіні відмовився від пропозиції імператора Карла I стати міністром закордонних справ.

Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана (1917)[4]. Член верхньої палати парламенту Угорщини (з 1927).

Помер в (Pusztaradvány), в Угорщині 4 травня 1941 в власному замку.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  2. https://macse.hu/gudenus/mfat/fam.aspx?id=691
  3. https://library.hungaricana.hu/hu/view/OGYK_Almanach_1935-1940/?query=%22Pallavicini%20J%C3%A1nos%22&pg=158&layout=s
  4. A Szent István Rend tagjai. archive.is. 5 січня 2013. Архів оригіналу за 15 грудня 2019. Процитовано 18 січня 2018.

Джерела[ред. | ред. код]

  • William D. Godsey, Aristocratic Redoubt: The Austro-Hungarian Foreign Office on the Eve of the First World War, West Lafayette, Purdue University Press, 1999
  • Österreichisches Biographisches Lexikon 1815—1950 (ÖBL). Band 7, Verlag der Österreichischen Akademie der Wissenschaften, Wien 1978