Йоганн V (граф Ольденбургу)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганн V
Johann V XIIII Graf von Oldenburg.jpg
Народився 1460[1][2][3]
Ольденбург, Веймарська республіка
Помер 10 лютого 1526
Ольденбург, Веймарська республіка
Країна Німеччина
Діяльність аристократ
Знання мов німецька
Рід Ольденбурзька династія
Батько Герхард (граф Ольденбургу)
Мати Adelheid von Tecklenburgd[4]
Брати, сестри Adolph, Count of Oldenburg-Delmenhorstd
У шлюбі з Anna of Anhalt-Zerbstd
Діти John VI, Count of Oldenburgd[4], Christopher of Oldenburgd[4], Anthony I, Count of Oldenburgd, Anna of Oldenburgd і George, Count of Oldenburgd[4]

Йоганн V (нім. Johann V. von Oldenburg und Delmenhorst; 1460 — 10 лютого 1526) — 22-й граф Ольденбургу в 1483—1526 роках, граф Дельменгорсту.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з Ольденбурзької династії. П'ятий син Герхарда I, графа Ольденбургу, та Адельгейди фон Текленбург. Народився 1460 року в Ольденбурзі. У 1482 році після зречення батька трон отримав старший брат Адольф I. Втім у 1483 році останній потрапив у похід до східних фризів, тому Йоганна було оголошено співправителем брата. Втім він вимушений був розділити владу з іншими братами — Крістіаном і Оттоном. Невдовзі останній обрав церковну кар'єру, а Йоганн V швидко зарекомендував себе як провідний співправитель. Навіть після повернення Адольфа I з полону фактична влада залишалася в Йоганна V.

Після смерті барти Крістіана і Адольфа у 1492 та 1500 роках відповідно Йоганн V став одноосібним володарем Ольденбурзького графства. 1498 року оженився на представниці Ангальтських Асканіїв. 1499 року атакував вільну селянську громаду в Штадланді, але домігся підкорення лише після двох походів.

Втім у 1500 року мешканці Штадланду домоглися незалежності від Ольденбургу. 1503 року долучив августинському ченцю Йоганн Шипговеру написати хроніку Ольденбурзької династії, яка стала першою з подібних. Водночас почав здійснювати загарбницькі походи, намагаючись підкорити незалежні громади між річками Везер і Ельба, що лише номінально залежали від Бременського архієпископства.

Продовжив політику попередників, намагаючись підкорити Східну Фризію. 1514 року на виконання імперської опали разом з Генріхом I, герцогом Брауншвейг-Вольфенбюттеля атакував східнофризландського графа Едцарда I, сплюндрувавши його землі. Завдяки цьому зумів підкорити Бутьядінген і Штадланд, які залишилися без підтримки фризів. З 11515 року став офіційно викупати ці землі в Брауншвейгу. У 1517 роках отримав у герцога Генріха V Брауншвейг-Люнебурга Бутьядінген і Штадланд як феод, а Есенсгамм і Аббегаузен — як алод. До 1523 року повністю викупив Бутьядінген. Після цього звів тут фортецю Офельгенне.

Багато доклав зусиль для поліпшення фінансіВ, наповнення скарбниці, викупу заставного майна колишніх графів. Також збільшував територію свого графства шляхом купівлі володінь дрібних шляхтичів. Завдяки цьому влада графа посилилася, а ольденбурзька шляхта помітно послаблашала. Втім спроби обмежити магістрат в місті Ольденбург виявилися не зовсім вдалими.

Помер 1526 року. Його сини стали панувати в Ольденбурзі спільно.

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Анна, донька Георга I асканія, князя Ангальт-Цербста

Діти:

2 бастарда

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Friedrich Wilhelm Schaer: Johann XIV. (Johann V.). In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, S. 508
  • Hans Friedl, Wolfgang Günther, Hilke Günther-Arndt and Heinrich Schmidt (eds.): Biographisches Handbuch zur Geschichte des Landes Oldenburg, Oldenburg, 1992, ISBN 3-89442-135-5