Йоган Вальтер (композитор)
| Йоган Вальтер | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Дата народження | 1496[1][2][…] |
| Місце народження | Кала, Німеччина[4] |
| Дата смерті | 10 квітня 1570[5] |
| Місце смерті | Торгау, Німеччина[4] |
| Громадянство | Німеччина |
| Віросповідання | лютеранство |
| Професії | композитор |
 Файли у Вікісховищі | |
Йоганн Вальтер (нім. Johann Walter, справжнє ім'я — нім. Johann Blanckenmüller; 1496, Кала, Німеччина — 25 березня 1570, Торгау) — німецький композитор, поет, теоретик музики; прославився як упорядник (за завданням Мартіна Лютера) першої збірки багатоголосних лютеранських хоралів (так званого «Віттенберзького пісенника»). Вважається першим кантором протестантської церкви в Німеччині (нім. lutheranischer Urkantor). Йоганна Вальтера не слід плутати з Йоганном Готфрідом Вальтером (1684–1768), німецьким композитором і енциклопедистом.
Життя і творчість[ред. | ред. код]
У 1521–1525 роках співочий (бас) у придворній капелі курфюрста саксонського Фрідріха III. Імовірно в 1522 або 1523 році познайомився з Лютером, який здійснив на релігійні і соціальні погляди Вальтера вирішальний вплив. Під «ідейним» керівництвом Лютера займався організацією повсякденного співочого репертуару для нової церкви. Складена Вальтером «Книжечка духовних пісень» («Geystliche gesangk Buchleyn»), вперше опублікована (з передмовою Лютера) у Віттенберзі в 1524 році, відразу завоювала популярність у протестантів. Уже в 1526 році Меланхтон писав, що Вальтер «створив гімни, які настільки популярні в наші дні», а в 1527 році засвідчив, що музика Вальтера (тобто протестантські хорали) — це те, що «нині найбільше співають у Віттенберзі». Після 1524 року пісенник Вальтера неодноразово перевидавався з постійним розширенням і оновленням (3-є видання приблизно у 1528 році; 6-е видання під назвою «Віттенберзький пісенник», 1551).
У 1525 році Вальтер консультував Лютера при написанні останнім програмової праці «Німецька меса». Не без впливу Лютера Вальтер став активно займатися влаштуванням міської музики. У 1526–1548 роках він жив переважно в Торгау, де (в 1526 році) одружився, вчив хорового співу хлопчиків, у 1532 році отримав права громадянина міста, з 1535 року очолив там власну співочу школу (Kantorei), яка брала участь у всіх відповідальних міських заходах. Паралельно (з 1527 року) вчився в Лейпцизькому університеті. У 1548–1554 роках жив у Дрездені, де служив капельмейстером саксонської придворної капели, де, мабуть, також запроваджував протестантську церковну пісню. Відійшов від справ у 1554 році, залишок життя прожив у Торгау.
Вальтер — автор творів (які не отримали визнання, як його «Віттенберзький пісенник») у різних жанрах хорової духовної музики, в тому числі 8 магніфікатів, Страстей за Матвієм та Іоанном, мотетів.
Поетичні трактати про музику[ред. | ред. код]
- Хвала і слава високоповажному мистецтву музики (Lob und Preis der löblichen Kunst Musica; Wittenberg, 1538; віршована передмова до поеми [відома нині під назвою «Frau Musica»], написав Мартін Лютер). Видання трактату вийшло за ред. В. Гурлітта.
- Хвала і слава небесному мистецтву музики (Lob und Preis der himmlischen Kunst Musica; Wittenberg, 1564). Всі 56 строф цієї поеми є акровіршами на MUSICA або ACISUM (інвертована форма того ж слова). Як передмову до поеми Вальтер опублікував переклад трактату «Encomion musices» Лютера, який довгий час вважався оригінальним текстом Лютера; нині встановлено, що при перекладі з латини Вальтер припустився надзвичайних вольностей.
Обидві невеликі поеми про музику опубліковані в повному зібранні творів Вальтера, підготовленому Отто Шредером (Bd.6, SS. 153-161).
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ ISNI — 2012.
- ↑ Discogs — 2000.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118764187 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ http://www.quellenlese.de/angebote/dokumente/dokumente-3-referenzen/JohannWalterEdition.pdf
Видання творів і література[ред. | ред. код]
- Johann Walter. Sämtliche Werke, hrsg. v. Otto Schröder et al. Kassel: Bärenreiter, 1953-1973.
- Gurlitt W. Johannes Walter und die Musik der Reformationszeit // Luther-Jahrbuch, XV (1933), SS. 1-112.
- Bender, Martin. Allein auf Gottes Wort. Johann Walter - Kantor der Reformation. Berlin: Evangelische Verlagsanstalt, 1971.
- Blankenburg, Walter. Johann Walter. Leben und Werk. Tutzing: Schneider, 1991. ISBN 3-7952-0618-9 .
Посилання[ред. | ред. код]
- «Віттенберзький пісенник» Вальтера (факсиміле першого видання, Віттенберг, 1524) (партія тенора)
- «Віттенберзький пісенник» Вальтера (факсиміле першого видання, Віттенберг, 1524) (партія баса)
