Йоганн Георг Коль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Йоган Георг Коль)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йоганн Георг Коль
Johann Georg Kohl
Народився 28 квітня 1808(1808-04-28)[1][2][3]
Бремен, Німеччина[1]
Помер 28 жовтня 1878(1878-10-28)[1][2][3] (70 років)
Бремен, Німецька імперія[1]
Поховання Бремен
Країна Рейнський союз
 Німецький союз
Діяльність географ, бібліотекар, письменник, historian of cartography, письменник-мандрівник, law librarian, історик
Alma mater Геттінгенський університет і Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла
Знання мов німецька[4]
Брати, сестри Ida Kohld

Книга «Подорож у Південну Росію: Україна, Малоросія» (1841)

Йоганн Георг Коль (нім. Johann Georg Kohl, 28 квітня 1808(18080428), Бремен — 28 жовтня 1878, Бремен) — німецький мандрівник, історик, географ, бібліотекар і письменник[5].

Біографія[ред. | ред. код]

Син торговця вином, він відвідував гімназію в Бремені, а потім вивчав право в університетах Геттінгена, Гейдельберга та Мюнхена. Після того, як в нього не стало батька у 1830 році, йому довелося припинити навчання, і він 6 років був вчителем у Курляндії. Потім він подорожував до Петербурга та інших частин царської Росії. У 1838 році він повернувся до Німеччини і оселився в Дрездені, звідки подорожував по Європі.

Відвідав майже всі країни Європи і Північної Америки. Зібрані під час подорожей матеріали та власні спостереження лягли в основу книг з географії, а також з краєзнавства, в яких розповів про економіку, історичне минуле, зовнішній вигляд міст, освіту, торгівлю різних країн.

Подорож по Україні[ред. | ред. код]

Його описи подорожей по Україні, в якій він побував у 1838 році, опубліковані у книгах «Мандрівки в Південну Росію» (1841), «Мандрівки по Росії і Польщі. Україна, Малоросія» (1841), «Мандрівки по Росії і Польщі. Буковина, Галичина, Краків і Моравія» (1841). В них є багато відомостей про природні умови, економіку і культуру України, побут і звичаї, високо оцінена краса і багатство українських історичних пісень та дум. Також подані основні дані з історії України ХІ-XVIII ст.. Він підкреслював етнічну єдність українців Наддніпрянщини, Галичини, Буковини і Закарпаття.

У книжці «Die Ukraine» (1841) Йоган Коль так описав свою подорож Україною[6][7]:

«Українці живуть у гарних хатах, що аж сміються до вас. Вони не задовольняються миттям своїх хат, як у Голландії, але ще й білять їх вапном що два тижні. Тому їхні хати виглядають, як свіже випране лляне полотно.

В неділю дівчата рвуть квіти в своїх садках, роблять вінки, заплітають їх на своїй голові, і виглядають, як принцеси. Ці стрункі українські дівчата так дуже люблять квіти, що прикрашають ними свої коси навіть у будні дні і виглядають, як весталки богині Флори. А як вони люблять співати, можна бачити в їх селах і чого не побачите ніде інде; заквітчані жінки співають, як солов'ї, під час праці в полі …українці взагалі одягаються дуже пристойно; дбають дуже про чистоту і здоров'я свого тіла — цілком протилежність москвинам.

Огида українців до москвинів, їхніх гнобителів, є така велика, що її можна назвати ненавистю. Ця ненависть радше збільшується, а не зменшується. З другого боку, українці після того, як скинули польське панування, ставляться до поляків не зле. Найгірше, що скажуть про поляка, — це „дурний поляк“, але про москвина завжди „проклятий москаль“

Українці є надзвичайно кепські російські патріоти. Любов і обожнювання царя, такі питомі москвинам, є цілком чужі і незрозумілі українцям. Українці коряться цареві, бо примушені силою, але його владу вони мають за чужу, силою їм накинену. Якщо ви не хочете образити українця, то не згадуйте йому про завоювання України Московщиною, бо українець є свідомий того, що Україна підписала вільний договір з Московщиною і що Московщина їх обдурила…

Нема найменшого сумніву, що одного дня величезна Московська імперія розвалиться, а Україна стане знову вільною і незалежною державою.

Цей час наближається повільно, але несхитно. Українці є нацією зі своєю багатою, мелодійною мовою, зі своєю власною дуже старою християнською культурою і з славними, героїчними традиціями. Нині Україна поділена поміж сусідами, але матеріял для будови української держави є готовий. Якщо не сьогодні, то завтра з'явиться будівничий, який збудує велику і незалежну Українську Державу»


Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #119117509 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б в Istrapedia
  4. CONOR.Sl
  5. Kohl, Johann Georg // Consortium of European Research Libraries (англ.)
  6. Коль Йоган-Георг // Україна і українці очима світу. Бібліографічний покажчик / Міністерство культури України, Національна бібліотека України ім. Ярослава Мудрого; упоряд.: О. І. Білик, К. М. Науменко; літ. ред. О. І. Бохан; наук. ред. В. О. Кононенко. — Київ: НБУ ім. Ярослава Мудрого, 2018. — С. 211. — 248 с.
  7. З книги Йоганна Георга Коля «Україна, Малоросія». Про побут українців і їхнє ставлення до росіян (1841 р.) // Панчук I. I. Історія України очима іноземців: Довідник-хрестоматія. — Тернопіль: Мандрівець, 2009. — С. 264—265. — 304 с. — ISBN 978-966-634-421-5 (Серія «Словники та довідники’’) ISBN 978-966-634-399-7.

Посилання[ред. | ред. код]