Йодид калію

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йодид калію
Potassium iodide.jpg
Назва за IUPAC Калій йодид
Ідентифікатори
Номер CAS 7681-11-0
Номер EINECS 231-659-4
DrugBank 06715
KEGG C08219 і D01016
ChEBI 8346
RTECS TT2975000
Код ATC V03AB21, S01XA04 і R05CA02
SMILES [K+].[I-][1]
InChI 1S/HI.K/h1H;/q;+1/p-1
Властивості
Молекулярна формула KI
Молярна маса 166,003 г/моль
Густина 3,12 г/см³
Тпл 681 °C
Ткип 1323 °C
Розчинність (вода) 148 г/100 г
Розчинність (етанол) 2 г/100 г
Структура
Кристалічна структура кубічна
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo298
–78,37 ккал/моль
Ст. ентропія So298 25,4 кал/(моль·K)
Теплоємність, cop 12,65 кал/(моль·K)
Пов'язані речовини
Інші аніони хлорид калію, бромід калію, гідроксид калію
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Йоди́д ка́лію, ка́лій йоди́д — неорганічна сполука, калієва сіль йодидної кислоти складу KI. Речовина є безбарвнимим кристалами, які добре розчиняються у воді.

Незначною мірою йодид калію поширений у морських водоростях. Йодид калію використовується як лікарський засіб при йододефіцитних захворюваннях, для захисту щитоподібної залози від впливу радіоактивного йоду-131. Також KI застосовується як харчова добавка (наприклад, до кухонної солі) та у фотографічній справі.

Фізичні властивості[ред. | ред. код]

Йодид калію формує безбарвні, кубічні кристали, які розчиняються у воді, етанолі, метанолі, ацетоні. Кристалогідратів не утворює.

Розчинність йодиду калію у воді, %[2][3]
0 °C 10 °C 20 °C 25 °C 30 °C 40 °C 50 °C 60 °C 70 °C 80 °C 90 °C 100 °C
56,0 57,6 59,0 59,7 60,4 61,6 62,8 63,8 64,8 65,7 66,6 67,4

Отримання[ред. | ред. код]

Поширеним способом синтезу йодиду калію є розчинення йоду у концентрованому розчині гідроксиді калію (продукти взаємодії залежать від температурного режиму):

З утвореної суміші йодид виділяють шляхом кристалізації.

KI утворюється при розкладанні йодату калію:

Також застосовується метод отримання йодиду з гідрату йодиду заліза Fe3I8·16H2O, котрий добувають, обробляючи залізні ошурки розчином йоду:

Для отримання надчистої речовини гідрокарбонат калію обробляють розчином йодоводню і утворений йодид виділяють у газуватому стані струменем розігрітого водню при температурі 725 °C:

Хімічні властивості[ред. | ред. код]

Йодид калію добре розчиняється у воді (нейтральне середовище), без гідролізу.

Після тривалого перебування під світлом водний розчин сполуки починає розкладатися із утворенням вільного йоду та трийодиду калію:

Також йодид розкладається і у підкисленому розчині:

За рахунок комплексоутворення розчин йодиду калію здатен розчиняти у собі йод:

При пропусканні крізь розчин KI сильніших галогенів — хлору та брому — вони заміщують йод:

Йодид калію є типовим відновником:

При електролізі водного розчину йодиду калію утворюються водень та йодат калію:

Біологічні властивості[ред. | ред. код]

Старший сержант ВПС США проводить інструктаж з використання таблеток йодиду калію (база Йокота, Японія, 2011)

Як і значна частина йодидів, йодид калію є токсичним лише у випадку споживання значних його кількостей. Постійні споживання або сорбція крізь шкіру можуть призвести до появи йодизму, який супроводжується головним болем, нежиттю, висипом, рідше — слабкістю, анемією та депресією.

Вживання йодиду калію є одним з основних методів лікування йододефіцитних захворювань. Так, препарати йодиду калію у формі таблеток по 100 або 200 мг призначаються дітям, підліткам та вагітним жінкам: дітям раннього та дошкільного віку — 50—100 мг на добу, дітям молодшого шкільного віку (до 12 років) — 100 мг на добу, дітям старше 12 років, підліткам та вагітним жінкам — 200 мг на добу[4].

Захист від радіації[ред. | ред. код]

Властивості йодиду калію зменшувати вплив радіації на організм вперше були відкриті у 1954 році, а в 1957 році, після тривалих досліджень, було встановлено, що йодид калію є ідеальним блокатором радіоактивного йоду-131, який розповсюджується довкола ядерних об'єктів і становить головну загрозу, впливаючи на стан щитоподібної залози[5].

Йодид калію може зменшити вплив радіації на щитоподібну залозу на 90%, якщо він був прийнятий завчасно або одразу після опромінення. Для дорослих осіб рекомендованою дозою є 130 мг. Після впливу радіації протягом чотирьох годин доза йодиду калію може зменшити вплив радіоактивного йоду-131 на 50%[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. potassium iodide
  2. Розчинність визначається як відношення маси розчиненої речовини до маси утвореного розчину.
  3. CRC Handbook of Chemistry and Physics / Lide, D. R., editor. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — ISBN 0-8493-0486-5. (англ.)
  4. Маменко М. Є. Йодний дефіцит та йододефіцитні захворювання (лекції) // Перинатология и педиатрия.. — 2013. — Вип. 1. — С. 97—105. Процитовано 20 травня 2015.
  5. History of Potassium Iodide for Radiation Protection. anbex.com. ANBEX. 20 травня 2015. Процитовано 20 травня 2015. 
  6. Lyday, Phyllis A. Iodine and Iodine Сompounds // Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. — 6th. — Weinheim : Wiley-VCH, 2005. — P. 8—11. — DOI:10.1002/14356007.a14_381. (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Patnaik P. Handbook of Inorganic Chemicals. — McGraw-Hill, 2003. — 1086 p. — ISBN 0-07-049439-8. (англ.)
  • Handbook of Preparative Inorganic Chemistry / Brauer, G., editor. — 2nd. — New York : Academic Press, 1963. — 1859 p. (англ.)
  • Lange's Handbook of Chemistry / Dean, John A., editor. — 15th. — New York : McGraw-Hill, 1999. — ISBN 0-07-016384-7. (англ.)
  • Lyday, Phyllis A. Iodine and Iodine Сompounds // Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry. — 6th. — Weinheim : Wiley-VCH, 2005. — P. 8—11. — DOI:10.1002/14356007.a14_381. (англ.)
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Под ред. Р. А. Лидина. — 3-е. — М. : «Химия», 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]