Йодоводень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йодоводень
Hydrogen-iodide-2D-dimensions.png
Hydrogen-iodide-3D-vdW.svg
модель молекули
Назва за IUPAC гідроген йодид
Інші назви йодан
Ідентифікатори
Номер CAS 10034-85-2
PubChem 24841
RTECS MW3760000
Властивості
Молекулярна формула HI
Молярна маса 127,91241 г/моль
Зовнішній вигляд безбарвний газ
Густина 2,85 г/см³ (-4,7 °C)
Тпл –50,80 °C (222,35 K)[1]
Ткип −34,36 °C (237,79 K)
Розчинність (вода) 5,288 г/л
Кислотність (pKa) −11
Показник заломлення (nD) 1,466
Дипольний момент 0,38 D
Термохімія
Ст. ентальпія
утворення
ΔfHo298
6,33 ккал/моль
Ст. ентропія So298 49,38 кал/(моль·K)
Теплоємність, cop 6,98 кал/(моль·K)
Небезпеки
Класифікація ЄС Токсично T Їдка речовина C
Якщо не зазначено інше, дані приведені для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)
Інструкція з використання шаблону
Примітки картки

Йо́дово́день — неорганічна сполука ряду галогеноводнів складу HI. За звичайних умов є безбарвним отруйним газом, що подразнює слизову оболонку. При розчиненні у воді утворює сильну йодидну кислоту (йодоводневу).

Використовується в органічному та неорганічному синтезах для отримання йодидної кислоти, йодорганічних сполук, а також як відновник.

Фізичні властивості[ред.ред. код]

Йодоводень — безбарвний газ, димить на повітрі з утворенням сильної йодидної кислоти. Добре розчинний у воді (425 об'ємів газу у 1 об'ємі води) Кислота зберігається в темних, щільно закритих посудинах оскільки вступає в реакцію з киснем.

Йодводнева кислота[ред.ред. код]

Йодводнева кислота розчин чистого HI у воді. Комерційна йодводнева кислота звичайно містить 57% HI за масою. Йодводнева кислота є однією з найсильніших кислот.

HI(г) + H2O(р) → H3O(р)+ + I(р) Ka ≈ 1010

Йодводнева кислота застосовується тільки в лабораторній практиці.

Отримання[ред.ред. код]

Індустрійне виробництво йодоводню відбувається каталітичною реакцією йоду та водню на платиновій губці при 500 °C:

\mathrm{H_2 + I_2 \longrightarrow 2HI}

Іноді в якості відновника застосовують гідразин або сірководень:

\mathrm{N_2H_4 + 2I_2 \longrightarrow 4HI + N_2}
\mathrm{ H_2S + I_2\longrightarrow 2HI + S}

Також йодоводень можна отримати реакцією води з трийодидом фосфору:

\mathrm{PI_3 + 3 \ H_2O \longrightarrow H_3PO_3 + 3 \ HI}

Однак ця реакція не підходить для добування газоподібного йодоводню. У лабораторії використовують реакцію взаємодії йоду з декаліном:

\mathrm{C_{10}H_{18} + 3I_2 \longrightarrow 6HI \uparrow + C_{10}H_{12}}

Окрім цього йодоводень виділяють з його концентрованих розчинів шляхом їхнього осушування оксидом фосфору.

Хімічні властивості[ред.ред. код]

При нагріванні йодоводень розпадається на прості речовини:

\mathrm{ 2HI \xrightarrow{200^oC} \ H_2 + I_2 }

При стоянні на світлі водні розчини HI забарвлюються в бурий колір внаслідок поступового окиснення повітрям і виділення молекулярного йоду:

\mathrm{4HI + O_2 \longrightarrow 2I_2 + 2H_2O }

Йодоводень є сильним відновником:

\mathrm{ 2HI + NO_2 \longrightarrow I_2 + NO + H_2O}
\mathrm{ 2HI + S \xrightarrow{500^oC} \ I_2 + S }

HI здатний відновити концентровану сульфатну кислоту до сірководню:

\mathrm{8HI + H_2SO_4 \longrightarrow 4I_2 + H_2S + 4H_2O}

Подібно до інших галогеноводнів, HI приєднується до кратних зв'язків (реакція електрофільного приєднання):

\mathrm{ HI + H_2C{=}CH_2 \longrightarrow H_3CCH_2I}

Примітки[ред.ред. код]

  1. Wiberg, Egon; Wiberg, Nils; Holleman, Arnold Frederick (2001). Inorganic chemistry. Academic Press. с. 371,432–433. ISBN 0123526515. 

Джерела[ред.ред. код]

  • Patnaik, P. Handbook of Inorganic Chemicals. — McGraw-Hill, 2003. — 1086 p. — ISBN 0-07-049439-8. (англ.)
  • Handbook of Preparative Inorganic Chemistry / Brauer, G., editor. — 2nd. — New York: Academic Press, 1963. — 1859 p. (англ.)
  • Лидин Р. А., Молочко В. А., Андреева Л. Л. Химические свойства неорганических веществ / Под ред. Р. А. Лидина. — 3-е. — М.: «Химия», 2000. — 480 с. — ISBN 5-7245-1163-0. (рос.)