Йозеф Бремм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
Йозеф Бремм
Josef Bremm
Народження 3 травня 1914(1914-05-03)
Німецька імперія Маннебах, Рейнська провінція
Смерть 21 жовтня 1998(1998-10-21) (84 роки)
Німеччина Монреаль, Рейнланд-Пфальц
Приналежність Вермахт Вермахт
Вид збройних сил Сухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рід військ піхота
Роки служби 19351945
Звання German Army Oberstleutnant insignia.png оберст-лейтенант
Формування 126-та піхотна дивізія
712-та піхотна дивізія
277-ма піхотна дивізія
277-ма фольксгренадерська дивізія
Командування 990-й піхотний полк
Війни / битви
Нагороди
Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
За поранення (нагрудний знак)
Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
Нагрудний штурмовий піхотний знак Бронзовий нагрудний знак ближнього бою

Йозеф Бремм (нім. Josef Bremm; нар. 3 травня 1914, Маннебах, Рейнська провінція — пом. 21 жовтня 1998, Монреаль, Рейнланд-Пфальц) — німецький офіцер часів Третього Рейху, оберст-лейтенант піхоти (1944) Вермахту. Один зі 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1945)[а 1].

Біографія[ред.ред. код]

Йозеф Бремм народився 3 травня 1914 у місті Маннебах у Рейнській провінції.

Військова кар'єра

1 листопада 1935 році поступив на військову службу солдатом до піхотного полку. Згодом підвищений у військовому званні до унтер-офіцера, в 1938 році отримав звання фельдфебеля.

З початком Другої світової війни брав участь у боях в Польщі. У травні 1940 року активний учасник Французької кампанії. За бойові заслуги в ході бойових дій нагороджений Залізними хрестами обох ступенів.

З початком вторгнення німецького Вермахту до Радянського Союзу в перших лавах бойових порядків. Командиром взводу 426-го піхотного полку 126-ї піхотної дивізії генерал-лейтенанта П.Лаукса бився на північному фланзі Східного фронту. Бився у Литві, на півночі Російської Федерації. У липні 1941 дістав поранення, але незабаром повернувся до строю, став командиром піхотної роти. У середині серпня брав участь у боях за Новгород. У вересні-жовтні 1941 року у складі полку бився в районі Шліссельбург-Липки-Ладозьке озеро. Брав участь у блокаді Ленінграду. У жовтні 1941 року отримав звання обер-лейтенант.

З жовтня 1941 до січня 1942 року командував ротою в боях у районі Волхова. У лютому 1942 року за мужність та бойові заслуги відзначений Лицарським хрестом Залізного хреста.

З липня 1942 призначений командиром піхотного батальйону, присвоєне звання гауптман. З липня 1942 до січня 1943 оборонявся під Дем'янськом. 23 грудня 1942 за проявлену сміливість та високі командирські якості нагороджений Дубовим листям до Лицарського хреста (№ 165).

У січні 1943 року був серійозно поранений у боях по визволенню Дем'янського котла. Гауптмана Бремма евакуювали до Німеччини, де після лікування він залишився викладачем військової тактики у військовому училищі.

Однак, вже у березні 1943 року повернувся на стройову службу, командиром фузілерного батайльону 712-ї піхотної дивізії, що обороняла морське узбережжя Нідерландів та Бельгії. З червня 1944 року Й.Бремм брав участь у боях проти союзних військ, що висадилися в Нормандії. У серпні 1944 призначений командиром 990-го піхотного полку 277-ї піхотної дивізії. Полк майора Й.Бремма прибув на посилення 9-ї танкової дивізії СС «Гогенштауфен» до району Кана, де розгорнулися запеклі бої з британськими військами. У серпні 1944 року 990-й полк зазнав колосальних втрат у битві у Фалезькому котлі, й Бремм ледве вивів свої війська з оточення.

Восени 1944 року 277-ма піхотна дивізія була реформована на 277-му фольксгренадерську дивізію, де Й.Бремм залишився командиром 990-го гренадерського полку. 1 листопада 1944 року присвоєне чергове звання — оберст-лейтенант.

16 грудня 1944 року в перший день початку масштабного наступу Вермахту в Арденнах був поранений, але залишився в строю.

Взимку 1945 року брав участь в оборонних боях у західній Німеччині. Після капітуляції Німеччини потрапив до полону, а по звільненню повернувся до цивільного життя. Помер у віці 84 років у містечку Монреаль у німецькій землі Рейнланд-Пфальц.

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Berger, Florian (1999). Mit Eichenlaub und Schwertern. Die höchstdekorierten Soldaten des Zweiten Weltkrieges. Vienna, Austria: Selbstverlag Florian Berger. ISBN 978-3-9501307-0-6.
  • Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtsteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.
  • Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
  • Thomas, Franz (1997). Die Eichenlaubträger 1939—1945 Band 1: A-K. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2299-6.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Виноски
  1. Оберст-лейтенант Йозеф Бремм вважається нагородженим мечами до Лицарського хреста наказом від 9 травня 1945 року, хоча подання на цю нагороду було скасоване начальником відділу персоналу ОКХ оберст-лейтенантом Йоахимом Домащк 30 квітня 1945 року. Замість вищої нагороду офіцер подавався на Золотий німецький хрест. Як і більшість номінантів від 11-ї армії, яка опинилася в оточенні, та 21 квітня капітулювала союзникам, офіційне проходження по інстанціям подання не відбулося належним чином. За вимогами того часу, нагородження військовополонених та зниклих безвісти Лицарським хрестом заборонялося. На документах ставилася позначки «скасоване AOK 11» або «скасоване у відповідності до AHA 44 Ziff. 572». На документах Й.Бремма, датованих 28 квітня 1945 року стоїть відмітка «відкладене». Водночас, Асоціація кавалерів Лицарського хреста стверджує, що нагородження офіцера відбулося у відповідності до так званого декрету Деніца, хоча за правилами, це суперечить чинним правилам та положенням про нагороду (нім. Deutsche Dienststelle (WASt)
Джерела