Йозеф Гофман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йозеф Гофман
Josef Franz Maria Hoffmann
Josef-Hoffmann.jpg
Дата народження 15 грудня 1870(1870-12-15)[1][2][3][4]
Місце народження Бртніце[d], Австро-Угорщина[1] або Дім Йозефа Гофмана[d], Бртніце[d], Jihlava District, Край Височіна, Чехія
Дата смерті 7 травня 1956(1956-05-07)[1][2][3][4] (85 років)
Місце смерті Відень, Австрія[1]
Громадянство Австро-Угорщина, Австрія
Навчання Віденський університет і Академія образотворчих мистецтв (Відень)
Працював у містах Відень, Брюсель, Кельн
Найважливіші споруди Палац Стокле в Брюселі,
Poldihaus в Кладно,
Санаторій у Пуркерсдорфі
Нагороди

Римська премія

CMNS: Йозеф Гофман на Вікісховищі

Йозеф Франц Марія Гофман (нім. Josef Franz Maria Hoffmann; 15 грудня 1870(18701215), Пірніц, нині Бртніце, Чехія — 7 травня 1956, Відень) — австрійський архітектор та дизайнер.

Життєпис[ред.ред. код]

Музей Йозефа Гофмана у Бртніце

Навчався у Віденській художньо-промисловій школі у Карла Хазенауера.

У 1895, отримавши Римську премію, отримав можливість поїхати до Італії для навчання. Після поїздки до Італії став помічником дизайнера в студії Вагнера у Відні. Відчув сильний вплив архітектора Чарлза Войсі і «четвірки з Глазго».

У квітні 1897 разом з Йозефом Ольбріхом, Густавом Клімтом і Коломаном Мозером заснував Віденський сецесіон, перша виставка якого відбулася в 1898. На ній він представив оформлення кімнати, розроблене під впливом ідей про синтез мистецтв.

У 1899 почав викладацьку діяльність у школі прикладного мистецтва при Австрійському музеї мистецтва і промисловості у Відні.

У 1900 змінив Ольбріха на посаді головного проектувальника фешенебельного передмістя Відня Хое-Варте. У передмісті ним були побудовані чотири вілли (1901-1905).

У 1900, після другої виставки Сецессіону, в якій брали участь провідні майстри англійського модерну, запрошений до Англії, де співпрацював з Чарлзом Макінтошем і познайомився з роботами Чарлза Ешбі і його «Гільдією ремесел».

До 1902 виробив свій власний стиль, для якого характерний акцент на контур і пропорції.

У 1903 разом з Мозером створив «Віденські майстерні» з проектування, виробництва і продажу високоякісних предметів домашнього побуту (до 1933), що здобули світову популярність. Його першою важливою спорудою став санаторій у Пуркерсдорф (1903-1905), в якому зодчий наблизився до стилю свого вчителя Вагнера.

Після зустрічі в 1905 з великим бельгійським промисловцем Стокле почав роботу над одним з найважливіших для архітектури початку XX століття спорудою — палацом Стокле (Брюссель), який нині віднесений до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У 1907 разом з Петером Беренсом, Йозефом Ольбріхом та іншими заснував «німецький Веркбунд», який ставив собі за мету поліпшення ремісничого навчання. Знову повернувся до ідей Сецессіону лише в 1939, але організація була закрита нацистами.

Творчість[ред.ред. код]

Був ведучим представником віденського «модерну», але раціональністю ряду своїх робіт прокладав шлях функціоналізму.

Серед його творів

Література[ред.ред. код]

  • Veronesi G., Josef Hoffmann, Mil., 1956.

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]


Доричний ордер Це незавершена стаття про архітектора.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.