Йозеф Крамер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йозеф Крамер
Kramer Josef.jpeg
Народився 10 листопада 1906(1906-11-10)[1][2][3]
Мюнхен, Німецька імперія[1]
Помер 13 грудня 1945(1945-12-13)[4] (39 років)
Гамельн, Нижня Саксонія, Німеччина[1]
·повішення
Громадянство
(підданство)
Flag of Germany (3-2 aspect ratio).svg Веймарська республіка
Flag of Germany (1935–1945).svg Третій Рейх
Діяльність офіцер, політик
Знання мов німецька[2]
Учасник Друга світова війна
Членство СС
Військове звання гауптштурмфюрер
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Конфесія зречення католицтваd
Нагороди
Хрест Воєнних заслуг I класу
Хрест Воєнних заслуг II класу
Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Почесний кут старих бійців
Спортивний знак СА в бронзі

Йозеф Крамер (нім. Josef Kramer; нар. 10 листопада 1906(19061110), Мюнхен — пом. 13 грудня 1945, Гамельн) — гауптштурмфюрер СС, комендант нацистських концентраційних таборів Нацвайлер-Штрутгоф, Аушвіц ІІ і Берґен-Бельзен. Прозваний в'язнями табору «Бельзенським звіром», він був одним з нацистських військових злочинців, особисто відповідальним за смерть тисяч людей. Після звільнення табору Берґен-Бельзен і закінчення Другої світової війни він був звинувачений у військових злочинах і повішений у в'язниці міста Гамельн.

Біографія[ред. | ред. код]

Ранні роки[ред. | ред. код]

Крамер народився в Мюнхені, в родині середньозабеспечених міщан Теодора і Марії Крамерів. Батьки виховували його як суворого римо-католика.

У 1915 році родина переїхала в Аугсбург, де Йозеф пішов у школу. У 1920 році почав навчатися на електрика. У період з 1925 до 1933 року був в основному безробітним, за винятком роботи в сунівермазі та в якості бухгалтера.

Кар'єра в СС[ред. | ред. код]

У 1931 році вступив у НСДАП, у 1932 році — в СС. Працював у тюремній охороні, а після початку Другої світової війни — в охороні концтаборів.

За одинадцятирічну кар'єру Крамер змінив безліч концтаборів. У 1934 році його призначено в охорону концентраційного табору Дахау. Потім, завдяки швидкому кар'єрному ростові, він отримав високі пости в концентраційних таборах Заксенхаузен і Маутхаузен. У 1940 році він кілька місяців був помічником Рудольфа Гьосса, коменданта концентраційного табору Аушвіц, а в квітні 1941 року — комендантом концентраційного табору Нацвейлер-Штрутгоф. Після війни Крамеру було пред'явлено звинувачення у вбивстві 80 ув'язнених, доставлених у Нацвайлер-Штрутгоф з Освенцима; тіла цих ув'язнених були в подальшому використані в дослідженнях доктора Августа Гірца зі Страсбурзького університету. Звання гауптштурмфюрера Крамер отримав в 1942 році.

У травні 1944 Крамер керував роботою газових камер в Аушвіці, займав цю посаду аж до грудня 1944 року. Потім він був переведений у табір Берґен-Бельзен, де 2 грудня став його комендантом. Велика частина жінок-охоронців (у тому числі Ірма Грезе) з Аушвіца переїхала разом з ним у Берґен-Бельзен.

Крамер залишився в таборі, не зважаючи на очевидні свідчення жорстокого поводження охорони табору з ув'язненими, а також на величезну кількість непохованих трупів в'язнів.

Берґен-Бельзен звільнили британські солдати 15 квітня 1945 року. Біля воріт табору Крамер особисто зустрів британського капітана Сінгтона, якому повідомив, що в таборі № 1 знаходилося 40 000 в'язнів і ще 15 000 у таборі № 2. Усі вони становили 99 % ув'язнених і походили з кожної країни, окупованої німцями з 1939 року. В одному з відділів знаходилося 8 000 в'язнів-чоловіків, серед яких ширився тиф. В іншому було 23 000 жінок, серед яких лежало чимало трупів. 70 % звільненних в'язнів вимагали госпіталізації — імовірно, з них близько 10 000 померли до прибуття в лікарні.

Суд і смерть[ред. | ред. код]

Крамер та інші 44 члени персоналу табору, які залишились у Берґен-Бельзені, були звинувачені у військових злочинах Британським військовим судом у місті Люнебург. Судовий процес тривав кілька тижнів, у період з вересня по листопад 1945 року.

17 листопада Крамер був засуджений до смертної кари і 13 грудня повішений у в'язниці Гамельна. Страту виконав професійний англійський кат Альберт Пірпойнт.

Звання[5][ред. | ред. код]

Нагороди[6][ред. | ред. код]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #124550169 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. SNAC — 2010.
  4. Encyclopædia Britannica
  5. Крамер на сайті webcitation.org (en). Процитовано 2018-08-24. 
  6. Kramer, Josef - TracesOfWar.nl. www.tracesofwar.nl (нід.). Процитовано 2018-08-30. 
  7. Blanco, Juan Ignacio. Josef Kramer | Photos | Murderpedia, the encyclopedia of murderers. murderpedia.org. Процитовано 2018-08-24. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Straubenzee V. A. (2005). The gate of Hell, The Daily Telegraph, retrieved on December 22, 2006.
  • What Was Belsen? Josef Kramer, Durham County Record Office The Learning Zone, retrieved on December 23, 2006.
  • Bergen-Belsen Exchange Camp and Concentration Camp