Йозеф Мислівечек

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йозеф Мислівечек
чеськ. Josef Mysliveček
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Josef Mysliveček
Дата народження 9 березня 1737(1737-03-09)
Місце народження Прага
Дата смерті 4 лютого 1781(1781-02-04) (43 роки)
Місце смерті Рим, Папська держава[1]
Роки активності ( 1757- 1781)
Громадянство Італія Італія
Національність чех
Релігія Чехи
Інструменти скрипка
Жанр класична музика
Псевдоніми призвисько-псевдонім Il Boemo
CMNS: Файли на Вікісховищі

Йозеф Мислівечек (чеськ. Josef Mysliveček; 9 березня 1737, Прага — 4 лютого 1781, Рим) — чеський композитор доби бароко і ранішнього класицизму середини XVIII століття. Добрий знайомий композитора Моцарта.

Біографія[ред. | ред. код]

Будинок в Празі, де народився Мислівечек, Мелантріхова вулиця.
Палац Вальдштейна, Прага, 2006 рік.

Народився в місті Прага в родині ремісника, один з двох близнюків. Брат став мірошником. Після смерті батька у 1749 р. близнюків виховував вітчим.

Початкову освіту отримав в школі домініканського монастиря Св. Іллі, потім в гімназії єзуїтів. Був студентом Карлова університету в Празі, але покинув заклад заради музики. З 1761 р. мав звання мірошника-майстра.

Музичне навчання почав опановувати разом з батьком, пізніше під керівництвом Франца Хаберманна. Другий його вчитель — Йозеф Сегер, якйи був органістом одної з церков Праги. Під час навчання у Сегера сам створив шість симфоній, яким дав назви місяців року (від січня до червня).

Знав щонайменше чотири мови

  • латину(мову освіти того часу)
  • німецьку (Прага була дуже онімеченим містом)
  • чеську
  • італійську, бо був для італійців майже своїм

У 1763 р. за фінансової підтримки графа Вінцента Вальдштейна перебрався у Венецію, де вивчав композицію у Джованні Батіста Пешетті. Граф не виник випадково. Він мав невеликий власний театр, де проводились концерти. Грали там і перші музичні твори Мислівечека. Знаючи про важливість доброї музичної освіти, він і посприяв подорожі до Італії молодого музи́ки. Збережений архів графа Вальдштейна має автографи творів Мислівечека.

У 1965 р. перша опера Мислівечека «Семіраміда» була поставлена в театрі міста Бергамо.

Жив в Італії. Важке для італійців прізвище Мислівечек ті замінили на ласкаве прізвисько (Il Boemo), тобто Богемець. Успішна музична кар'єра композитора була тісно пов'язана з театральною культурою тогочасної Італії, найбільший авторитет він мав в оперному театрі міста Неаполь.

У 1771 р. 15 травня він з успіхом витримав іспит на звання академіка філармонії в самій Болоньї. У той же день витримав іспит і український композитор — Максим Березовський.

Унаслідок нез'ясованої хвороби помер в Римі на 44 році життя. Похований у церкві Сан Лоренцо ін Лучіна.

Твори[ред. | ред. код]

Титульний аркуш опери «Беллерофонт», музика композитора Мислівечека

Йозеф Мислівечек як композитор належить до дуже продуктивних митців. З урахуванням втрачених і знищених людьми рукописів Мислівечека, той створив

  • двадцять шість (26) опер, за іншими даними — 30
  • Симфонії
  • інструментальні концерти
  • 10 ораторій на біблійні сюжети («Товій», «Страсті Христові», «Адам і Єва», «Звільнений Ізраїль» та інші).

Перелік опер Мислівечека (італійською)[ред. | ред. код]

  • Il Parnaso confuso , Парма, 1765
  • Medea , Парма,
  • Il Bellerofonte , Неаполь, 20.1.1767
  • Il Farnace , Неаполь, 1767
  • Il Trionfo di Clelia , Турин, 26.12.1677
  • Semiramide riconosciuta , Венеція, 1768
  • Demofonte, Венеція, 1769
  • L'Ipermestra, Флоренція, 28.3.1769
  • La Nitteti , Болонья, 1770
  • Motezuma,Флоренція, 23.1.1771
  • Il gran Tamerlano , Мілан, 23.12.1771
  • Demetrio , Павія, 1772
  • Romolo ed Ersilia, Неаполь, 13.8.1773
  • Erifile, Турин, 1773
  • La Clemenza di Tito , Венеція,26.12.1773
  • Antigone, Турин, 1774
  • Atide, Падуя, 1774
  • Artaserse, Неаполь, 13.8.1774
  • Merope, Неаполь, 1775
  • Ezio, Неаполь, 1775
  • Achille in Sciro , Неаполь, 1775
  • Adriano in Siria , Флоренція, 1775
  • La Calliroe, Неаполь, 30.5.1778
  • Armida, Лукка 15.8.1778
  • Olimpiade, Неаполь, 4.11.1778
  • La Circe , Венеція, 1779
  • Antigono, Рим 1780
  • Medonte, re di Epiro , Рим, 1780

Йозеф Мислівечек і родина Моцартів[ред. | ред. код]

У жовтні 1770 р. Мислівечек познайомився з Леопольдом Моцартом, якйи привіз в місто Болонья свого вундеркінда-сина. Мислівечеку тоді було 32 роки, Вольфгангу — лише 14. Вони будуть підтримувати знайомство не менше семи років. Батько Моцарт листувався з Мислівечеком і неодноразово згадував того в листах до сина. Сім років потому 21-річний Вольфганг зустрінеться з майже 40-річним Мислівечеком у Мюнхені, де той лікувався. А мати Вольфганга втішала хворого. Музикознавці довели, що Вольфганг багато чого навчився на музиці Мислівечека, а дещо навіть запозичав, що не зменшує величі його власних, геніальних знахідок.

Увічнення пам'яті[ред. | ред. код]

  • Чеська письменниця Соня Шпатова-Рамешова надрукувала роман «Божествений Богемець» (Sonia Spatova-Ramesova «Il divino Boemo», Praha, 1957) про життя композитора.
  • На його честь названо астероїд 53159 Мислівечек.

Нащадки Мислівечека і Україна[ред. | ред. код]

Музикантами були і нащадки його брата-близнюка. Еммануїл Франтішек Мислівечек, який грав на контрабасі, у 1890-х рр. перебрався в місто Харків, де народились його старші діти. Пізніше родина перебралась в місто Одеса, де Еммануїл Франтішек був оркестрантом в уславленому Оперному театрі. Лише у 1911 році родина Мислівечеків перебралася в Москву. Музикантами були і три сини Еммануїла.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Jaroslav Celeda, Josef Myslivecek v Praze, 1946. (чес.)
  • Freeman, Daniel E. Josef Mysliveček, «Il Boemo»: the Man and His Music. Sterling Heights, Mich.: Harmonie Park Press, 2009. англ.
  • Бэлза, Игорь Фёдорович, История чешской музыкальной культуры ― М., 1959, стр. 285―306 (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

  • Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118735500 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.