Йозеф Піпер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йозеф Піпер
нім. Josef Pieper
Народився 4 травня 1904(1904-05-04)[1][2][…]
Elte, North Rhine-Westphaliad, Райне, Штайнфурт, Мюнстер, Провінція Вестфалія, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер 6 листопада 1997(1997-11-06)[1][2][…] (93 роки)
Мюнстер, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина
Поховання
 : 

зображення місця поховання

Країна  Німеччина
Діяльність філософ, письменник, викладач університету, перекладач
Alma mater Вестфальський університет імені Вільгельма і Гімназія Паулінум (Мюнстер)
Знання мов німецька[1][4]
Заклад Вестфальський університет імені Вільгельма
Членство Німецька академія мови і поезії
Конфесія католицька церква
Нагороди

Йозеф Піпер (нім. Josef Pieper, 4 травня 1904 — 6 листопада 1997, Мюнстер) — німецький католицький філософ-неотоміст.

Біографія[ред. | ред. код]

Й. Піпер вивчав філософію, право та соціологію в університетах Берліна та Мюнстера. Працював соціологом та фрілансером, професором філософської антропології в університеті Мюнстера (1950—1976). Як професор-емерит читав лекції до 1996 р.

Філософія[ред. | ред. код]

Погляди Йозефа Піпера ґрунтувалися на схоластиці, представником якої був Тома Аквінський, та ученні, яке створив Платон.

Праці[ред. | ред. код]

Серед його найвідоміших праць:

  • «Чотири кардинальні чесноти»
  • «Дозвілля: базис культури»
  • «Філософський акт»
  • «Вступ до Томи Аквінського»
  • «Зловживання мовою, зловживання владою».

Німецькі оригінальні видання:

  • Vom Sinn der Tapferkeit. Hegner, Leipzig 1934
  • Über die Hoffnung. Hegner, Leipzig 1935
  • Über das christliche Menschenbild. Hegner, Leipzig 1936
  • Traktat über die Klugheit. Hegner, Leipzig 1937
  • Zucht und Maß. Über die vierte Kardinaltugend. Hegner, Leipzig 1939
  • Wahrheit der Dinge. Eine Untersuchung zur Anthropologie des Hochmittelalters. Kösel, München 1947.
  • Muße und Kult. Kösel-Verlag, München 1948
  • Was heißt philosophieren? Vier Vorlesungen. Kösel, München 1948
  • Über das Ende der Zeit. Eine geschichtsphilosophische Meditation. Kösel, München 1950
  • Über die Gerechtigkeit. Kösel, München 1953
  • Thomas-Brevier. Lateinisch-Deutsch. Zusammengestellt, verdeutscht und eingeleitet von J. P. Kösel, München 1956
  • Hinführung zu Thomas von Aquin. Zwölf Vorlesungen. Kösel, München 1958
  • „Scholastik“. Gestalten und Probleme der mittelalterlichen Philosophie. Kösel, München 1960
  • Über den Glauben. Ein philosophischer Traktat. Kösel, München 1962
  • Zustimmung zur Welt. Eine Theorie des Festes. Kösel, München 1963
  • Verteidigungsrede für die Philosophie. Kösel, München 1966
  • Tod und Unsterblichkeit. Kösel, München 1968
  • Über die Liebe. Kösel, München 1972
  • Noch wußte es niemand. Autobiographische Aufzeichnungen 1904–1945. Kösel, München 1976
  • Über den Begriff der Sünde. Kösel, München 1977
  • Noch nicht aller Tage Abend. Autobiographische Aufzeichnungen 1945–1964. Kösel, München 1979
  • Buchstabier-Übungen. Aufsätze – Reden – Notizen. Kösel, München 1980
  • Thomas von Aquin. Leben und Werk. Deutscher Taschenbuch Verlag, München 1981
  • Eine Geschichte wie ein Strahl. Autobiographische Aufzeichnungen seit 1964. Kösel, München 1988
  • Philosophie – Kontemplation – Weisheit. Johannes, Freiburg im Breisgau 1991

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]