Йозеф Пічман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йозеф Франтішек Пічман
пол. Józef Pitschmann
Józef Pitschmann.jpg
Портрет Й. Пічмана роботи Я. Пиварського.
Народження 1758[1][2]
Трієст, Італія
Смерть 1 вересня 1834(1834-09-01)[2]
  Україна
Національність німець
Громадянство Річ Посполита
Жанр живопис
Навчання Академія образотворчих мистецтв (Відень)
Діяльність художник

Йозеф Пічман у Вікісховищі?

Йозеф Францишек Пічман (1758, Трієст — 1834, Кременець) — польсько-український художник-педагог, портретист.

З життєпису[ред. | ред. код]

Художню освіту Й. Пічман здобув у Віденській академії мистецтв, учень Й.Лампі старшого, Т.Фюгера, Й.Брандта. На конкурсі історичного живопису 1787 року отримав золоту медаль і звання дійсного члена Віденської академії мистецтв. 1788 року за запрошенням Й.Чарторийського переїхав у Корець. У 1789 році переїхав до Варшави, а згодом до двору Станіслава Августа Понятовського у Познані, де творив разом з Й.Лампі. Проживав у Львові з 1794 по 1806 рік.

У 1806 році на запрошення засновника Волинської гімназії (реформована в 1819 році на Кременецький ліцей) Т. Чацького очолив відділ красних мистецтв, який став центром художньої освіти на Волині. У Кременці прожив до самої смерті. За тривалу педагогічну діяльність у ліцеї Пічман був у 1830 роцінагороджений «Знаком отличия беспорочной службы за 20 лет» і йому був призначений «пенсіон» — 600 руб. сріблом на рік, який отримував лише один рік.

Портрет Станіслава Августа. Національний музей у Варшаві.

Серед відомих учнів Пічмана — Бонавентура Клембовський, Антон Анджейовський, Ксаверій Канєвський.

Творчість Пічмана є типовим австрійським варіантом класицизму, іноді звертався до проблем, характерних для образу людини в мистецтві сентименталізму. У львівський період виконав, згідно з його власним списком, 282 портрети. А всього їх Пічман написав майже 500, близько тридцяти з яких знаходяться в українських музеях.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Зведений список імен діячів мистецтва
  2. а б Benezit Dictionary of Artists — 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7, 978-0-19-989991-3