Йозеф Сватоплук Махар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йозеф Сватоплук Махар
MacharJS1923.jpg
Народився 29 лютого 1864(18640229)
Колін
Помер 17 березня 1942
Прага
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the Czech Republic.svg Чехія
Flag of the Czech Republic.svg Чехословаччина[1]
Національність Чехи
Діяльність письменник
поет
Володіє мовами чеська
Діти Sylva Macharová[d]

Йозеф Сватоплук Махар (*Josef Svatopluk Machar, *29 лютого 1864(18640229) —†17 березня 1942) — чеський поет, письменник, публіцист, політик.

Життєпис[ред. | ред. код]

Нраодився у місті Колін в 1864 році. Закінчив середню школу в Празі у 1886 році. Тоді ж зарахований на військову службу, де перебував до 1889 року. Після звільнення з війська у 1891 році перебрався до Відня, де працював до 1914-го чиновником земельно-кредитної установи. Під час перебування у Відні затоваришував з лідером чеських патріотів Томашем Масариком.

Водночас став відомим як поет, представник Чеського модерна, був одним з теоретиків покоління 1890-х років. У 1895 році стає одним з авторів «Маніфесту чеського модерну», який засуджував феодально-монархічну державу.

Під час Першої світової війни брав активну участь у суспільно-політичних подіях. Виступав за припинення війни. У 1916 році його було заарештовано за антиавстрійські виступи.

Після здобуття Чехословаччиною незалежності у 1918 році призначається на посаду генерального інспектора армії. Того ж року стає членом Революційних народних зборів, де перебував до 1919 року. 1924 року пішов у відставку з посади генерального інспектора армії через конфлікт із Масариком.

З середини 1920-х років став підтримувати праві партії. В подальшому зосередив увагу на літературній та перекладацькій діяльності. Помер у 1942 році у Празі.

Творчість[ред. | ред. код]

У доробку є численні статі, віршовані твори. Популярності віршів сприяла їх актуальність, чітка адресованість та сміливість.

Махар є автором 3 збірок під назвами «Confiteor» (1887—1892 роки), де піддається критиці буржуазні порядки. Цьому ж прсвячено роман у віршах «Магдалена» (1894 рік).

В збірках політичної лірики «Tristium Vindobona» (1893 рік), «Голгофа» (1901 рік), «Сатирикон» (1904 рік), «Tristium Praga» (1926 рік) відбилося розчарування Махаром сучасної йому дійсності.

В пошуках ідеалів звертався до античності, розглядаючи християнство як занепад людської культури — цикл «Совість століть» (1906—1926 роки). В основу циклу покладені збірки «В сяйві еллінського сонця» і «Отрута з Юдеї» (обидва 1906 року), в яких внутрішня свобода, оптимізм, гармонія інтересів людини античного світу протиставляються похмурому аскетизму і культу посмертного життя християнства. В подальших збірках — «Варвари», «Поганське багаття», «Апостоли» (усі 1911 рік) поет звертається до Середньовіччя, італійського Відродження, Реформації та Контрреформації, представляючи еволюцію людства у вигляді спіралі.

Махар є автором спогадів «Сповідь літератора» (1901 рік), антиклерикальної публіцистики і сатири: «Рим» (1907 рік), «Католицькі оповідання» (1911 рік), «Античність і християнство» (1919 рік).

Стиль віршів[ред. | ред. код]

Махар відмовлявся від вишуканості і витонченості форми, користується простою строфікою, переважно чотиривіршами, якщо ж вдається до більш складних форм (сонет, олександрійський вірш), вони тільки посилюють відчуття гротескності.

У його віршах слово позбавлено метафоричності, орієнтуючись головним чином на основне його значення, чим наближає мову поезії до простої, розмовної, до мови публіцистичної прози.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Soldan F., J. S. Machar, Praha, 1974
  1. LIBRIS — 2018.