Йозеф Гіртль

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Йозеф Хіртль)
Перейти до: навігація, пошук
Йозеф Гіртль
Josef Hyrtl
Joseph Hyrtl.jpg
Народився 7 грудня 1810(1810-12-07)[1][2]
Айзенштадт, Бургенланд, Австрія[1]
Помер 17 липня 1894(1894-07-17)[1][2] (83 роки)
Perchtoldsdorf[d], Медлінг (округ), Австрія[1]
Громадянство Flag of Austria.svg Австрія
Діяльність біолог, викладач університету і анатом[d]
Alma mater Віденський університет
Відомі студенти Jindřich Wankel[d]
Заклад Віденський університет і Карлів університет

Йозеф Гіртль (нім. Josef Hyrtl; 7 грудня 1810(18101207), Айзенштадт — 17 липня 1894, Перхтольдсдорф (нині — в землі Верхня Австрія)) — австрійський лікар та анатом, почесний громадянин міст Відень та Айзенштадт.

Біографія[ред.ред. код]

Гіртль народився в Айзенштадті у 1810 році, який на той час адміністративно входив до складу угорської частини Австрійської імперії, в небагатій родині музиканта (його батько грав на гобої у придворній князівській капелі Естергазі). Почав вивчати медицину у Відні 1831 року. Відзначався серед студентів своїми здібностями, та вже у 1833 році став прозектором, асистентом професора Йозефа Юліуса Чермака. Читав студентам-фізіологам курс лекцій з практичної анатомії. 1837 року Гіртль став професором Карлового університету в Празі. Тут він займався науковою роботою, написав кілька праць. У 1845 вчений повернувся до Віденського університету. Тут йому асистував чех Їндржих Ванкель, який став у подальшому відомим вченим.

1850 року Гіртль закінчив свій «Словник топографічної анатомії», що став одним з найважливіших підручників для медичних училищ. 1850 року він також створив у Відні Музей порівняльної анатомії, а також реконструював заснований 1745 року Герардом ван Світеном музей людської анатомії.

1864 року, до 500-річчя Віденського університету, Йозеф Гіртль був призначений його ректором, як один з найбільш заслужених професорів. У 1857 році він став членом-кореспондентом Берлінської академії наук. 1874 року, у зв'язку з послабленням зору, вчений залишив викладацьку діяльність та переїхав з дружиною до Перхтольдсдорфа, де у Гіртлів був власний будинок, і там продовжував наукову діяльність. 17 липня 1894 року Гіртль був знайдений мертвим у власному ліжку.

Після смерті вченого за його заповітом значні суми були передані на доброчинні цілі — для підтримки сиріт та інвалідів. На ці кошти в Медлінгу (Нижня Австрія) було зведено Дім сиріт, який має ім'я Гіртля.

Брат Йозефа Гіртля, Якоб Гіртль (1799—1868), був відомим віденським гравером. У його власності знаходився череп Моцарта, який він заповів своєму брату-анатому. Йозеф Гіртль дослідив череп, а потім передав його за заповітом в Моцартеум, у Зальцбургу.

Твори[ред.ред. код]

Титульний аркуш першого видання «Словника топографічної анатомії» (1853)
  • Lehrbuch der Anatomie des Menschen (Prag, 1846)
  • Handbuch der topographischen Anatomie (Wien, 1853)
  • Handbuch der Zergliederungskunst (Wien, 1860)

Джерела[ред.ред. код]

  • Der Anatom Josef Hyrtl, 1810−1894. (Festschrift, Mödling, 1991)
  • Glaser, H.: Hyrtl (In: Ders., Wiens große Ärzte. Wien 1950, S. 71−82)
  • Dokumente zur Geschichte der Berliner Akademie der Wissenschaften von 1700 bis 1990 (= Berliner Studien zur Wissenschaftsgeschichte, Band 1) — Werner Hartkopf / Gert Wangermann, Berlin 1991, ISBN 3-86025-008-6
  • Gasser/Mitterwenger/Karanitsch: Der Anatom Joseph Hyrtl 1810—1894, Perchtoldsdorf 1991.

Примітки[ред.ред. код]