Йозеф фон Гаммер-Пургшталь

Йозеф фон Гаммер-Пургшталь
нім. Joseph Freiherr von Hammer-Purgstall
Йозеф фон Гаммер-Пургшталь. Літографія 1843
Ім'я при народженні	нім. Joseph Freiherr von Hammer
Народився	9 червня 1774(1774-06-09)[…] Грац, Штирія
Помер	23 листопада 1856(1856-11-23)[…] (82 роки) Відень, Австрійська імперія
Країна	Австрія
Діяльність	мандрівник-дослідник, перекладач, дипломат, орієнталіст
Галузь	сходознавство і дипломатія
Alma mater	K.k. Akademie für Orientalische Sprachend
Відомі учні	Фрідріх Рюккерт
Знання мов	німецька
Заклад	Австрійська академія наук
Членство	Австрійська академія наук, Німецький археологічний інститут, Угорська академія наук, Російська академія наук, Прусська академія наук, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей, Нідерландська королівська академія наук, Академія надписів та красного письменства (1856) і Туринська академія наук
У шлюбі з	Karoline von Heniksteind
Діти	Karl Hammer-Purgstalld
Автограф
Нагороди	honorary doctor of the Charles University of Pragued Почесний доктор університету Грацаd
Медіафайли у Вікісховищі

Йозеф фон Гаммер-Пургшталь (нім. Joseph Freiherr von Hammer-Purgstall, (*9 червня 1774, Грац — †23 листопада 1856, Відень) — австрійський історик-орієнталіст, дипломат, дослідник і перекладач східних літератур. Вважається засновником османістики у Австрії.

Життєпис

Син чиновника, закінчив Імператорську академію східних мов у Відні, в яку вступив у 15-річному віці. Володів грецькою, латинською, французькою, італійською, арабською, перською та турецькою мовами. З 1795 по 1807 — на дипломатичній службі, з 1799 — в Константинополі. У 1800 був військовим перекладачем адмірала Сіднея Сміта у британській операції проти французів в Єгипті. Відвідав Лондон, де вивчив англійську мову, якийсь час працював в Парижі, потім у Молдавії (1806) (в Яссах). Після повернення на батьківщину був радником Віденського двору. У 1835 став спадкоємцем графині Пургшталь й отримав титул барона. Повністю присвятив себе вченим і літературним заняттям.

З 1810 року — один з ініціаторів створення Австрійської академії наук, яку вдалось відкрити лише аж у 1847 році. Був її першим президентом.

Вшанування пам'яті

Австрійське товариство дослідників сходу (1959) носить ім'я Йозефа фон Гаммер-Пургшталя. До 125-річчя з дня смерті Йозефа австрійська пошта випустила поштову марку з його зображенням.

Література

• Des osmanischen Reichs Staatsverfassung und Staatsverwaltung; Wien 1815, 2 Bände
• Geschichte der schönen Redekünste Persiens, Wien 1818
• Geschichte des osmanischen Reiches, Pest 1827-33, 10 Bände (online [Архівовано 11 січня 2014 у Wayback Machine.])
• Gemäldesaal der Lebensbewschreibungen großer moslimischer Herrscher, 1837.39,6 Bände.
• Geschichte der goldenen Horde in Kiptschak, Pest 1840
• Diwan des Hafis aus dem Persischen, Stuttgart und Tübingen, 1812-13, 2 Bände
• Märchen der 1001 Nacht aus dem Arabischen, Stuttgart und Tübingen, 1823-24, 3 Bände
• Gedichte des Baki aus dem Türkischen, Wien 1825
• Leben des Kardinals Khlesl, Wien 1847-51, 4 Bände
• Porträtgalerie des steiermärkischen Adels, Wien 1855
• Rosenöl. Erstes und zweytes Fläschchen, oder Sagen und Kunden des Morgenlandes aus arabischen, persischen und türkischen Quellen gesammelt. Stuttgart: Cotta, 1813, 2 Bände
• Über die innere Länderverwaltung unter dem Chalifate (1835)
• Literaturgeschichte der Araber. Von ihrem Beginne bis zum Ende des zwölften Jahrhunderts der Hidschret (1850—1856)
• Das Kamel (1854)
• Geschichte der Chane der Krim unter osmanischer Herrschaft (1856)
• Die Gallerinn auf der Rieggersburg (1849), 3 Bände