Йозіас (князь Вальдек-Пірмонтський)

Йозіас
нім. Josias Fürst zu Waldeck und Pyrmont
Народився	13 травня 1896(1896-05-13) Бад-Арользен, Вальдек-Франкенберг, Кассель, Гессен, Німеччина
Помер	30 листопада 1967(1967-11-30) (71 рік) Schaumburg Castled, Бальдуйнштайн
Країна	Німеччина
Діяльність	суддя, політик
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна і Друга світова війна
Членство	СС
Роки активності	з 1914
Посада	депутат Рейхстагу Веймарської республікиd і депутат рейхстагу Третього рейхуd
Військове звання	Обергруппенфюрер СС,  генерал поліції (8 квітня 1941),  генерал військ СС (1 липня 1944)
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Батько	Фрідріх (князь Вальдек-Пірмонту)
Мати	Батільда цу Шаумбург-Ліппе
Брати, сестри	Олена Вальдек-Пірмонтська
У шлюбі з	Альтбурґа Ольденбурзька
Діти	Princess Guda of Waldeck and Pyrmontd, Маргарита цу Вальдек-Пірмонт, Alexandra Bathildis Elisabeth Luise Helene Emma Prinzessin zu Waldeck und Pyrmontd, Ingrid Prinzessin zu Waldeck und Pyrmontd і Віттекінд Вальдек-Пірмонтський
Нагороди	Орден «За заслуги» (Вальдек) Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Галліполійська зірка Військовий хрест Фрідріха (Ангальт) Військовий хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Золотий партійний знак НСДАП Медаль «За вислугу років у СС» (12 років) Медаль «За вислугу років у СС» (8 років) Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки) Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Медаль «За вислугу років в НСДАП» Медаль «За вислугу років в НСДАП» Почесний кут старих бійців Кільце «Мертва голова» Штурмовий піхотний знак в сріблі
Медіафайли у Вікісховищі

Йозіас Георг Вільгельм Адольф, спадковий принц Вальдек-Пірмонтський (нім. Josias Georg Wilhelm Adolf Erbprinz zu Waldeck und Pyrmont), з 1946 року Йозіас, князь Вальдек-Пірмонтський (нім. Josias Fürst zu Waldeck und Pyrmont) (13 травня 1896 року, Арользен, князівство Вальдек-Пірмонт, Німецька імперія — 30 листопада 1967 замок Шаумбург, Гессен, ФРН) — спадковий принц Вальдек-Пірмонт, один з вищих офіцерів СС (6 жовтня 1938 — 8 травня 1945), вищий керівник СС і поліції «Фульда-Верра» (Кассель), командувач оберабшніта СС «Фульда-Верра» (1 січня 1937 — 8 травня 1945 року), голова дому Вальдек-Пірмонт (26 травня 1946 — 30 листопада 1967), обергрупенфюрер СС (30 січня 1936) генерал поліції (8 квітня 1941), генерал військ СС (1 липня 1944).

Біографія

Син імперського князя Фрідріха Адольфа Германа Вальдек-Пірмонтського і принцеси Батільди Шаумбург-Ліппської. Доводився племінником королю Вюртемберга Вільгельму II і королеві-консорт Нідерландів Еммі Вальдек-Пірмонтській. Був також кузеном королеви Нідерландів Вільгельміни і Карла Едуарда, герцога Саксен-Кобург-Готського.

Отримав військову освіту. Добровольцем бився на фронтах Першої світової війни, був неодноразово поранений (в тому числі отримав важке поранення в голову). За бойові заслуги нагороджений Залізним хрестом 1-го і 2-го класу.

У листопаді 1918 року в числі інших представників німецьких можновладних будинків звільнений з армії. В результаті Листопадової революції 1918 року його сім'я втратила володіння, оскільки Вальдек-Пірмонт став Вільною державою в складі нової Веймарської республіки.

У 1919 році, вже будучи офіцером, брав участь в боях з комуністами у Верхній Сілезії в складі частин добровольчого корпусу. Потім 2 роки працював в сільському господарстві, 2 роки навчався сільськогосподарських наук і юриспруденції, потім 1,5 року працював в промисловості.

25 серпня 1922 одружився з герцогинею Альтбургою Ольденбурзькою — молодшою дочкою великого герцога Фрідріха Августа II Ольденбурзького.

З 1923 до 1927 року перебував в Молодогерманському ордені (нім. Jungdeutsche Orden), а потім — в «сталевому шоломі». 1 листопада 1929 року вступив у НСДАП (партквиток № 160 025). 2 березня 1930 року в Мюнхені вступив в СС (службове посвідчення № 2139) і став ад'ютантом улюбленця А. Гітлера Йозефа Дітріха. Був першим представником колишніх можновладних будинків, хто вступив в СС. З вересня 1930 року по 30 січня 1931 року — групенфюрер для особливих доручень при рейхсфюрері СС. З 30 січня 1931 року керівник ад'ютантури (особистого штабу) рейхсфюрера СС. У 1933 обраний депутатом Рейхстагу від Західного Дюссельдорфа.

Після приходу нацистів до влади був витіснений з найближчого оточення Гіммлера Карлом Вольфом і відряджений в Імперське міністерство закордонних справ. Член Академії німецького права. Брав участь в організації знищення вищого керівництва СА в Мюнхені під час «Ночі довгих ножів».

З 1 січня 1937 був командиром оберабшніта СС «Фульда-Верра» (штаб-квартира — замок Шаумбург). З 6 жовтня 1938 року й до кінця війни був вищим керівником СС і поліції «Фульда-Верра» (Кассель), що охоплювала територію 9-го військового округу. Створив Бюро по германізації східних народів.

У 1944 році віддав наказ помістити кронпринца Баварського у концтабір Бухенвальд, який перебував під його юрисдикцією .

Йозіас був заарештований 13 квітня 1945 року. У 1946 році після смерті батька став главою княжого дому Вальдек-Пірмонт. Був підсудним Бухенвальдського процесу, який проходив з 11 квітня по 14 серпня 1947 року в таборі для інтернованих осіб у колишньому концтаборі Дахау. Суд визнав його персонально відповідальним за злочини в Бухенвальді, оскільки табір був розташований на підвідомчій йому території (незважаючи на той факт, що сам він ніколи не був у Бухенвальді) і засудив до довічного тюремного ув'язнення.

8 червня 1948 року, після поданої апеляції, глава адміністрації американської зони окупації Німеччини генерал Люсіус Клей зменшив термін ув'язнення до 20 років. Відбував ув'язнення в Ландсбергській в'язниці. 1 грудня 1950 року звільнений за станом здоров'я.

Звання

• Штурмбаннфюрер СС (6 квітня 1930)
• Штандартенфюрер СС (11 травня 1930)
• Оберфюрер СС (15 вересня 1931)
• Группенфюрер СС (15 березня 1932)
• Обергруппенфюрер СС (30 січня 1936)
• Генерал поліції (8 квітня 1941)
• Генерал військ СС (1 липня 1944)

Нагороди

Отримав численні нагороди, серед яких:

• Орден «За заслуги» (Вальдек) 1-го класу
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Хрест Фрідріха
• Галліполійська зірка
• Військовий Хрест Фрідріха-Августа (Ольденбург) 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Меч Першої світової війни спадкового принца Вальдек-Пірмонтського
• Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934)
• Почесний кинджал СС (1936)
• Почесна шпага рейхсфюрера СС
• Почесний кут старих бійців
• Кільце «Мертва голова»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Золотий партійний знак НСДАП (30 січня 1939)
• Медаль «За вислугу років у СС» 3-го (1938) та 4-го (1938) класу (8 років)
• Хрест Воєнних заслуг 2-го і 1-го класу з мечами (1939)
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
• Штурмовий піхотний знак у сріблі
• Медаль «За вислугу років у НСДАП» у сріблі (1944) та бронзі (15 років)
• Медаль «За вислугу років у СС» 2-го класу (12 років) (1942)

Галерея

• 
  Принц Йозіас у 3 роки
• 
  Принц Йозіас у званні штандартенфюрера СС (1930-31).
• 
  Принц Йозіас Вальдек-Пірмонтський у званні обергруппенфюрера СС (січень 1936 - квітень 1942)
• 
  Князь Йозіас в ув'язненні (квітень 1947)
• 
  Князь Йозіас в якості підсудного Бухенвальдського процесу (1947)

Джерела

• Ruth Bettina Birn: . Droste Verlag, Düsseldorf 1986, ISBN 3-7700-0710-7.
• Karl Fischer: Josias Erbprinz zu Waldeck und Pyrmont — Eine Betrachtung, PDF.
• Alfred F. Groeneveld, Anke Schmeling, Dietfrid Krause-Vilmar: Im Außenkommando Kassel des KZ Buchenwald, Mit einer biographischen Skizze des Höheren SS- und Polizeiführers Josias Erbprinz zu Waldeck und Pyrmont.
• Eugen Kogon: . 12. Auflage. Heyne, München 1982, ISBN 3-453-00671-2 (Neueste Ausgabe: Nikol, Hamburg 2009, ISBN 978-3-86820-037-9).
• Gerhard Menk: . 2. Auflage. Bad Arolsen 1998 (Waldeckische Historische Hefte 1).
• Gerhard Menk: . 2. Auflage. Hessische Landeszentrale für Politische Bildung, Wiesbaden 2001, ISBN 3-927127-41-8, S. 123—157 (Hessen: Einheit aus der Vielfalt, Bd. 4).
• Gerhard Menk: . Archiv und Museum der Kreisstadt Korbach, Korbach 2010, ISBN 978-3-9813425-0-5, S. 108—124; 210—215 (Beiträge aus Archiv und Museum der Kreisstadt Korbach, Bd. 1).
• Anke Schmeling: . Verlag Gesamthochschul-Bibliothek Kassel, Kassel 1993, ISBN 3-88122-771-7 (PDF, 7,84 MB — Nationalsozialismus in Nordhessen — Schriften zur regionalen Zeitgeschichte, hrsg. von Dietfrid Krause-Vilmar, Heft 16).
• Bernd Joachim Zimmer: Deckname Arthur, Das KZ-Außenkommando in der SS-Führerschule Arolsen, 1994.
• Залесский К. А. Вожди и военачальники Третьего рейха: Биографический энциклопедический словарь.. — М.: «Вече», 2000. — С. 71-72. — 576 [16 илл.] с. — ISBN 5-7838-0550-5.
• Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе: Биографический энциклопедический словарь.. — М.: ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель», 2002. — С. 123—124. — 942 [2] с. — ISBN 5-17-015753-3 (ООО «Издательство АСТ»); ISBN 5-271-05091-2 (ООО «Издательство Астрель»).
• Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП.. — М.: Эксмо, 2004. — С. 94-95. — 656 с. — ISBN 5-699-06944-5.
• Эрих Штокхорст (Erich Stockhorst): «5000 руководителей — Кто был кем в Третьем Рейхе» («5000 Köpfe — Wer war was im Dritten Reich»). — Киль, Издательство Арндта, 2000, ISBN 3-88741-116-1. (нем.)
• Роберт Вистрич (Robert Wistrich): «Кто был кто в Третьем рейхе?» («Wer war wer im Dritten Reich?»), Издательство Фишера («Fischer Taschenbuch Verlag»), Франкфурт-на-Майне, 1987 ISBN 3-596-24373-4 (нем.)
• Miller, Michael D.; Collins, Gareth. «SS-Obergruppenführer und General der Polizei (M–Z)» (på engelska). Axis Biographical Research. Arkiverad från originalet den 20 november 2013. Läst 20 november 2013.