Йол

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бермудський йол «Одіссей»
Гафельний йол La Nébuleuse
Кеч і йол
Кеч
Йол

Йол, іо́л (нід. jol, англ. yawl) — невелике вітрильне двощоглове судно із далеко винесеною за корму бізань-щоглою. Йоли виникли і розвивалися як рибальські судна[1]. Незважаючи на класичний привабливий вигляд, цей тип вітрильного озброєння є менш ефективним порівняно з кечем,[2] тому рідко використовується на сучасних яхтах[3].

Йол має дві щогли — грот-щоглу і бізань-щоглу. Остання зазвичай невеликого розміру, тільки з одним вітрилом. Вітрило на бізань-щоглі в йолів має велике значення, допомагаючи робити повороти і забезпечуючи остійність судна в свіжу погоду шляхом протидії дуже великому навантаженню на передні вітрила. При швартуванні і на малих переходах зазвичай користуються цим вітрилом і одним зі стакселів, що забезпечує легку керованість.

Йол дуже схожий на кеч, але має такі відмінності: у кеча бізань-щогла розташована допереду від балера стерна, у йола вона розташована позаду нього,[4][5] окрім того, бізань у йола значно менша порівняно з гротом[6] (близько 1/4 площі грота в йола проти близько 1/2 у кеча)[7]. Судно з бізанню проміжного розміру було відоме як «денді» (англ. dandy), хоча зараз цей термін вийшов з ужитку[7]. Перевагою сильно винесеної за корму бізань-щогли є те, що гік не переміщається над палубою[8].

Перегонові яхти за типом йолів будувалися в 1950-1960-х роках, це було пов'язане з прогалиною в правилах гандикапу, які не забороняли використовування бізані. Це озброєння мало популярність серед навколосвітніх подорожан-одиночок, таких як Френсіс Чичестер і Джошуа Слокам[9] оскільки уможливлювало легко утримувати судно на курсі (зараз з цією задачею краще справляються сучасні автостернові системи)[9].

Інше[ред. | ред. код]

У російському військово-морському флоті кінця XVIII — початку XIX століття йолами називалися малі кораблі, озброєні 1-7 гарматами. Разом з канонерськими човнами вони складали основу гребного флоту[10].

Назву «йол» (англ. yole) носить тип рибальського судна, поширений на півночі Шотландії[11]. В англійській мові написання цього слова відрізняється від назви типу вітрильного озброєння (yawl), при однаковій їх вимові (явище омофонії).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. History. Salcombe Yawl Owners' Association. Процитовано 16 May 2019. 
  2. What's in a Rig? The Yawl. American Sailing Association. Процитовано 16 May 2019. 
  3. Sailboat Rig Types: Sloop, Cutter, Ketch, Yawl, Schooner, Cat. Jordan Yact and Shop Co. Процитовано 16 May 2019. 
  4. Сулержицкий, А. Д., Сулержицкий, И. Д. Морской словарь. М., Воениздат, 1956.
  5. Maloney, Elbert S. (2006) Chapman Piloting & Seamanship 65th Edition, page 30. Hearst Communications. ISBN 978-1-58816-232-8.
  6. Yawl. Encyclopedia Britannica. Процитовано 16 May 2019. 
  7. а б Dear, I. C. B.; Kemp, Peter (2007). The Oxford Companion to Ships and the Sea (вид. 2). Oxford University Press. ISBN 9780191727504. Процитовано 29 May 2019. 
  8. Folkard, Henry Coleman. Sailing Boats from Around the World : the Classic 1906 Treatise. Dover Publications. с. 62. ISBN 9780486311340. Процитовано 29 May 2019. 
  9. а б The Magic of the Mizzen. Yawls. Процитовано 29 May 2019. 
  10. Иолы. «Военная Россия». Процитовано 2015-03-18.  (рос.)
  11. Orkney Yole Association website (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Самойлов К. И. Иол // Морской словарь. — М.-Л. : Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941. (рос.)