Йолкін Іван Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йолкін Іван Сергійович
Народився 22 березня 1924(1924-03-22)
Покровка[d], Q4467534?, Туймазинський район, Росія
Помер 3 квітня 1991(1991-04-03) (67 років)
Гродно, Білоруська РСР, СРСР
Поховання Гродно
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Володіє мовами російська
Військове звання підполковник
Партія КПРС
Нагороди
Герой Радянського Союзу
орден Леніна орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня

Іван Сергійович Йолкін (19241991) — підполковник Радянської Армії, учасник Другої світової війни, Герой Радянського Союзу (1945).

Біографія[ред. | ред. код]

Іван Йолкін народився 22 березня 1924 року в селі Покровка (нині — Туймазинський район Башкортостану). Отримав неповну середню освіту, після чого працював у колгоспі. У серпні 1942 року призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. У серпні 1943 року закінчив Уфимське військове піхотне училище і направлений на фронт. До січня 1945 року гвардії лейтенант Іван Йолкін командував взводом 266-го гвардійського стрілецького полку (88-ї гвардійської стрілецької дивізії, 28-го гвардійського стрілецького корпусу, 8-ї гвардійської армії, 1-го Білоруського фронту). Відзначився під час визволення Польщі[1].

14 січня 1945 року під час прориву ворожої оборони на західному березі Вісли в районі села Цицелювка за 20 км на північний схід від Радома взвод Йолкіна першим увірвався у ворожу траншею. Коли противник перейшов у контратаку, Йолкін гранатою підбив самохідне знаряддя, а потім підняв свій взвод в атаку. В тому бою взвод Йолкіна знищив понад 80 солдатів і офіцерів противника, захопив артилерійську батарею. 25 січня взвод одним з перших переправився через Варту в районі селища Вайссенбург (нині — Бедруско) за 15 км на північ від Познані. Закріпившись на західному березі річки, Йолкін з двома бійцями успішно забезпечив вогневе прикриття підрозділам, які переправлялись[1].

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому геройство і мужність гвардії лейтенант Іван Йолкін удостоєний високого звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 5818[1].

Після закінчення війни Йолкін продовжив службу в Радянській Армії. Закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. В 1970 році в званні підполковника звільнений у запас. Проживав у Гродно, помер 3 квітня 1991 року[1][2].

Нагороди[ред. | ред. код]

Також нагороджений орденами Червоного Прапора[3] і Вітчизняної війни 1-го ступеня[4], низкою медалей[1].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д
  2. Подвиг Народа (рос.)
  3. Подвиг Народа (рос.)
  4. Подвиг Народа (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382.
  • Подвиги их — бессмертны. — Уфа: Китап, 2000.
  • Славные сыны Башкирии. Книга 3. Уфа, 1968.