Йолом

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Українське національне вбрання
Йолом
Шапка запорожця 1846.jpg
Жіночий стрій
Чоловічий стрій
Історія
Географія
 
Категорія КатегоріяPortal ПорталCommons page Ілюстрації

Йоло́м — смушева шапка зі шликом, яку носили українські козаки. Такі шапки виготовляли з сірої, білої або чорної овчини. Козацькі шапки мали урізаний вверх з пришитим шликом (вилишкетом), який звисав з лівого боку, де він прикріплювався до наголовника гапликом. Такі ж самі шапки з червоним шликом носили чумаки. Шлик оздоблювали нашитим срібним або золотим хрестом і завершувався він золотою або срібною китичкою. Шлик був такого ж кольору, як і жупан, найчастіше червоного або синього кольору.

Слово йолом, очевидно, походить з тюркських мов: пор. тур. jaγmurluk («плащ від дощу», звідки також ярмулка). Менш ймовірно пов'язання з давн.в-нім. helm («шолом») чи з каз. юлеме («юрта»)[1].

Познаньський свідчить, що йоломом зовуть на Київщині циліндричну смушеву шапку. За Опанасом Шафонським: на Поліссі літом носили круглі з повсті шапки, які називали — йоломок, а зимою круглу шапку з овчини, яка називалася кучма.

У Карпатах шликом називали круглу сукняну шапочку із загнутою хутряною околицею. Сукно було найчастіше блакитного кольору або також червоного. Таку шапку з червоним сукном називали — мармазинкою.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.

Література[ред. | ред. код]

  • Вовк, Хведір. Студії з української етнографії та антропології / проф. Хведір Вовк. — Прага: Укр. громад. вид. фонд, [1916?] (Друк. «Легіографія»). — 354, [2] с. : іл., [23] арк. іл.
  • Стамеров К. К. Нариси з історії костюмів, 1978