Йонджо (ван Чосону)
| Йонджо кор. 이금 | |||
_Cho_Seok-jin_(%E8%B6%99%E9%8C%AB%E6%99%89_1853-1920)_et_(cropped).jpg) | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 11 жовтня 1724 — 22 квітня 1776 | |||
| Попередник: | Кьонджон | ||
| Наступник: | Чонджо | ||
| Народження: |
13 вересня 1694 Чандук, Сеул, Чосон | ||
| Смерть: |
5 березня 1776 (81 рік) Кьонхігун, Південна Корея | ||
| Причина смерті: | хвороба | ||
| Поховання: | Wolleungd | ||
| Країна: | Чосон | ||
| Рід: | Дім Лі | ||
| Батько: | Сукчон | ||
| Мати: | Royal Consort Sukbin Choed | ||
| Шлюб: | Jeongseongd, Jeongsund, Jeong Leed, Royal Consort Yeongbin Yid, Gwi-in Pungyang Jod і Suk-ui Nampyeong Mund | ||
| Діти: | Ông chúa Hwaeokd, Jinjongd, Princess Hwasund, Princess Hwapyeongd, Princess Hwahyeopd, Crown Prince Sadod, Princess Hwawand, Princess Hwayud, Princess Hwaryeongd і Princess Hwagild | ||
Йонджо (кор. 영조, 英祖, Yeongjo, Yŏngjo); ім'я при народженні Лі Кум (кор. 이금, 李昑, I Geum, Yi Kŭm; 31 жовтня 1694 — 22 квітня 1776) — корейський правитель, двадцять перший володар держави Чосон.
Біографія[ред. | ред. код]
Був другим сином вана Сукчона. Зійшов на престол після раптової смерті старшого брата, вана Кьонджона.
За його правління в Кореї панівною була конфуціанська релігія. Сам ван з великою цікавістю ставився до філософії Конфуція й намагався призначати на важливі державні пости чиновників-конфуціанців. Доба правління Йонджо також позначилась діяльністю легендарного секретного урядового інспектора Пак Мун Су — людини, якій корейці з усієї країни могли скаржитись на корупцію серед чиновників.
Йонджо став першим корейським правителем, який вживав заходів проти посилення римо-католицького впливу. Особливої популярності католицтво набуло в провінціях Канвон і Хванхе. 1758 року католицьку релігію було оголошено поза законом, а корейська влада почала арешти й репресії проти місіонерів.
Чосон підтримував дипломатичні зв'язки з імперією Цін та Японією. Однак 1764 року було припинено відносини з Японією, влада якої була невдоволена видатками на утримання корейського посольства, що складалось з 400—500 осіб.
Єдиним неприємним інцидентом, що стався за часів правління Йонджо, була страта за наказом вана його сина, спадкового принца Садо. Принц мав психічне захворювання, неодноразово вбивав обслугу, а його зв'язок з фрейліною власної бабці вважався статевим збоченням[1]. Йонджо, відповідно до регламенту суду, не міг убити сина власноруч, і тоді, в серпні 1762 року Садо наказали піднятись у великий дерев'яний рисовий ящик. Спадковий принц перебував у ящику впродовж восьми діб, після чого помер від голоду й задухи. Від того моменту спадкоємцем престолу став Чонджо, який зійшов на трон 1776 року після смерті діда.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Kim Haboush. The Memoirs of Lady Hyegyŏng: The Autobiographical Writings of a Crown Princess of Eighteenth-Century Korea. — 2. — Berkeley : University of California Press, 2013. — ISBN 978-0-520-20055-5.
Література[ред. | ред. код]
- Концевич Л. Р. Хронологія країн Східної та Центральної Азії = Хронология стран Восточной и Центральной Азии. — М. : Восточная литература РАН, 2010. — 806 с. — ISBN 978-5-02-036350-2.
- История Востока. Восток на рубеже средневековья и Нового времени XVI—XVIII вв. — М., 2000. — 696 с. — ISBN 5-02-018102-1.
- Курбанов С. О. История Кореи с древности до начала XXI века. — СПб.: Вид. С.-Петербурзького ун-ту, 2009. ISBN 978-5-288-04852-4
|
| |||||||
