Йон Ґіка

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ґіка.

Йон Ґіка Ion Ghica
Йон Ґіка
Прапор Міністр закордонних справ Князівства Румунія Прапор
? — ?
Попередник:	Александру Пападопол-Калімах
Наступник:	Петре Мавроґені
Народження:	12 серпня 1816(1816-08-12)  Бухарест, Румунія
Смерть:	7 травня 1897(1897-05-07) (80 років)  Гергань, Рекарі, Димбовіца, Румунія
Країна:	Румунія
Партія:	Національна ліберальна партія (Румунія)
Рід:	Ґіка
Батько:	Prince Dumitru 'Tache' Ghika, Chancellor of Valachiad
Мати:	noble Maria Campineanu de Cantemird
Медіафайли у Вікісховищі
Роботи у  Вікіджерелах

Йон Ґіка (рум. Ion Ghica, *12 серпня 1816, Бухарест — †7 травня 1897, Димбовіца, Румунія) — румунський математик, педагог, дипломат, політичний і державний діяч, неодноразово займав пост прем'єр-міністра Об'єднаного князівства Волощини і Молдови і президента Румунської академії.

Біографія

Народився 12 серпня 1816 в Бухаресті. Здобувши освіту в Парижі, Ґіка в 1843 викладав політичну економію в Ясському університеті і разом з Когальнічано заснував журнал «Прогрес».

Йон Ґіка

Брав участь в революції 1848 року в Дунайських князівствах. Після зречення князя Вібеско, Ґіка вступив на турецьку службу в призначений губернатором Самоса (1856).

Пізніше повернувся на політичну арену Румунії і в 1866 був військовим міністром в кабінеті Ласкера Катарджу. Пізніше він змінив останнього на посаді прем'єра, а потім ще неодноразово головував в кабміні.

Крім цього Ґіка зробив собі ім'я, як автор багатьох наукових праць, статей і монографій.

Помер 7 травня 1897 в Димбовіці.

Румунський льотчик-ас Тудор Гречану був онуком Йона Ґіка.

Бібліографія

• «Dernière occupation des Principantés danubiennes» (1843)
• «Scrisori către Vasile Alecsandri»;
• «Amintiri din pribegie»;
• «Convorbiri Economice».