Йордани
Йордани гербу Тромби, або Труби — польський шляхетський рід. Представники — військові та державні діячі Королівства Ягеллонів, Речі Посполитої, магнати. За Каспером Несецьким, походив з Краківського воєводства.
Представники[ред. | ред. код]
- Mikoлaй із Зakлiчинa Йордан (або Йордан із Заклічина[1]) — войніцький каштелян,[2] дружина — Ядвіга, донька маршалка Миколая з Бжезя Лянцкоронського,
- Ян (†1507) — великорадця і жупник краківський, бохенський, велицький, бєцький каштелян часів короля Олександра Ягелончика, дружина — Дорота з Кемпна
- Зиґмунт, дружина — Коморовська гербу Корчак
- Адам, дружина — сестра краківського біскупа Пйотра Мишковського
- Якуб, зять белзького каштеляна Яна Гербурта
- Адам, дружина — сестра краківського біскупа Пйотра Мишковського
- Ахацій
- Кшиштоф
- Гермолаус — самбірський староста, дружина — Катажина Вельоґловська
- Ян — ротмістр, учасник походу Альбрехта Ласького під Очаків, — дружина Зофія Подфіліпська
- Спитек Вавжинець (†1596) — краківський стольник, очільник опозиції до канцлера
- Спитек Вавжинець
- Зофія
- Зиґмунт, дружина — Коморовська гербу Корчак
- Ян (†1507) — великорадця і жупник краківський, бохенський, велицький, бєцький каштелян часів короля Олександра Ягелончика, дружина — Дорота з Кемпна
- Миколай
- Миколай — другий син, войніцький каштелян, друга дружина — Анна Ярославська
- Спитек Вавжинець — воєвода сандомирський, краківський; каштелян краківський.[3]
- Миколай — другий син, войніцький каштелян, друга дружина — Анна Ярославська
- Миколай
- Адам — підконюший коронний, дружина — Євросина Крушельницька гербу Сас[4]
- Ґвільгельм — можливо, помилково, Львівський та Галицький арцибіскуп
- Францішек — войніцький каштелян, староста добчицький
- Міхал Стефан — брацлавський воєвода
- Ян
- Гермолаус — 4-й син Яна Йордана, придворний короля Сігізмунда І Старого[5] самбірський староста, чоловік Евфрозини з Мнішехів (зять Єжи Мнішека)[6]
- Кшиштоф
- Якуб — придворний Сігізмунда Августа, воював разом з Бернардом Претвичом
- Гермолаус —
- Гермолаус — 4-й син Яна Йордана, придворний короля Сігізмунда І Старого[5] самбірський староста, чоловік Евфрозини з Мнішехів (зять Єжи Мнішека)[6]
- N — Жарнувський каштелян, сприяв налагодженню контактів між православними українцями та королевою Боною під час конфлікту з Бернардом Вільчеком щодо призначення на посаду нового Львівського (Галицького) єпископа.[7]
- Зофія з Йорданів Зборовська — дружина Александера Зборовського
- Зофія з Йорданів Оссолінська — перша дружина каштеляна Міколая «Старшого» Оссолінського[8]
- Ядвіґа з Йорданів Оссолінська — перша дружина жидачівського старости Героніма Оссолінського[9]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Polski Słownik Biograficzny… — T. 11. — S. 276.
- ↑ Jarosławscy (01) [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Kamiński A. Jordan Spytek Wawrzyniec z Zakliczyna h. Trąby (1518—1568) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1990 (репрінт). — T. XI. — S. 282 (пол.)
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 23 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 716. (пол.)
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [Архівовано 21 серпня 2014 у Wayback Machine.] — T. 2. — S. 442.
- ↑ Mniszchowie [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Грушевський М. Спір за Галицьке намісництво // Історія України-Руси. — Т. V. — С. 438.
- ↑ Ossolińscy (01) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ Ossolińscy (02) [Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine.] (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [Архівовано 21 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 761 s. — S. 440—444. (пол.)
- Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1990 (репрінт). — T. 11. — S. 271—292. (пол.)
|
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |