Гермайзе Йосип Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Йосип Гермайзе)
Перейти до: навігація, пошук
Йо́сип Ю́рійович Герма́йзе
Самуїл-Йосиф Геніх
Гермайзе Йосип Юрійович.jpg
Народився 5 серпня 1892(1892-08-05)
Київ
Помер 22 вересня 1958(1958-09-22) (66 років)
Alma mater Київський університет Св. Володимира
Науковий ступінь професор

Йо́сип Ю́рійович Герма́йзе (тж. Ґермайзе Осип; до хрещення у 1900 Самуїл-Йосиф Геніх 5 серпня 1892(18920805), Київ — 22 вересня 1958) — український історик єврейського походження.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився у Києві, в міщанській родині. Навчався у 3-й київській гімназії (1910), у 1916 р. закінчив Київський університет Св. Володимира (історико-філологічний факультет). Під час навчання брав участь у соціал-демократичних організаціях, вступив до Української соціал-демократичної робітничої партії, зазнав переслідувань, ув'язнення.

З 1920 працював у Київському інституті народної освіти (професор). У 1924–1929 — керівник секції методології та соціологічного обґрунтування історії Науково-дослідної кафедри історії України у Києві, в 1926–1929 керував секцією історії України Науково-дослідної кафедри марксизму та ленінізму ВУАН. У 1923–1925 організатор і керівничий історико-архівного семінару при Київському історичному архіві ім. В. Б. Антоновича. 1919–1924 — секретар Постійної комісії для складання Історично-географічного словника українських земель, 1921–1925 — член комісії для вивчення громадсько-політичних рухів в Україні. У 1924–1929 рр. — керівник Археографічної комісії ВУАН, готував до видання «Коденську книгу судових справ», «Акти про гайдамаччину». Підготував і видав матеріали до історії українського руху за часів першої світової війни. У 1927–1929 рр. входив у комісію для підготовки до видання Архіву Коша Запорозької Січі.

Автор більше 50 наукових праць у галузі історії України, в тому числі «Коліївщина в світлі новознайдених матеріалів» (Україна, 1924), «Нариси з історії революційного руху на Україні» (К., 1926, Т.1), «Праця Київського Українського Наукового Товариства на тлі наукового життя Наддніпрянської України» (Україна, 1929), «Коденська книга судових справ» (Український архів, — К., 1931), «Рух декабристів і українство», «З історії господарства в Лівобережній Україні XVIII ст.», «М. П. Драгоманов в українській історіографії» тощо.

У 1929 р. арештований за сфабрикованою органами Державного політичного управління УРСР (ДПУ) справою Спілки визволення України (СВУ), 1930 р. засуджений разом з іншими представниками української інтеллігенції (С. Єфремов, М. Слабченко та ін) до 5 років ув'язнення. Після звільнення (1934) перебував на засланні. У 1937 отримав новий строк ув'язнення, який у 1944 був продовжений. Помер у таборі.

11 серпня 1989 р. Пленум Верховного суду України скасував судове рішення у справі та припинив її у зв'язку з відсутністю у діях засуджених складу злочину. Усіх членів членів так званої Спілки визволення України реабілітовано.

Праці[ред.ред. код]

  • Гермайзе О. Коліївщина в світлі новознайдених матеріалів // Україна, 1924, кн. 1-2
  • Гермайзе О. Нариси з історії революційного руху на Україні. — Т. 1: Українська революційна партія (РУП). — К., 1925.
  • Гермайзе О. 25-ліття Рев. Укр. партії (РУП) // Життя й революція.- 1925.
  • Гермайзе О. Українські соціялісти та основоположники наукового соціялізму // Життя й революція.- 1925.
  • Гермайзе О. Рух декабристів і українство // Україна, 1925, кн.6
  • Гермайзе О. Праця Київського Українського Наукового Товариства на тлі наукового життя Наддніпрянської України // Україна, 1929, кн. 32
  • Гермайзе О. Коденська книга судових справ // Український архів, 1931, т. 2.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]