Йосип Манолич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йосип Манолич
Josip Manolić
Йосип МаноличJosip Manolić

Час на посаді:
24 серпня 1990 — 17 липня 1991
Президент   Франьо Туджман
Попередник Степан Месич
Наступник Франьо Ґреґурич

Час на посаді:
22 березня 1993 — 1994
Президент Франьо Туджман
Попередник Палату жупаній вперше обрано в 1993 р.
Наступник Катіца Іванішевич

Народився 22 березня 1920(1920-03-22) (96 років)
Flag of the Kingdom of Yugoslavia.svg Каліновац, Королівство Югославія
Громадянство Хорватія Хорватія
Національність хорват
Політична партія Союз комуністів Югославії,
Хорватська демократична співдружність,
Незалежні хорватські демократи
Професія правник

Commons-logo.svg Медіафайли у Вікісховищі

Йосип Манолич (хорв. Josip Manolić, нар. 22 березня 1920 року, Каліновац біля Джурджеваца, нині Хорватія) — хорватський політичний діяч, колишній Голова Уряду Хорватії в 1990-1991 рр.

Короткий життєпис[ред.ред. код]

Політикою почав займатися з 1937 року. Вже на наступний рік стає молодіжним і профспілковим ватажком. Під час Другої світової війни (1941–1945 рр.) стає організаційним секретарем Хорватського Крайового комітету Спілки комуністичної молоді Югославії. Секретною службою OZN, створеною Народно-визвольною армією Югославії у 1944 р., призначається головнокомандувачем операції з визволення Беловара та прилеглих районів. 1946 року Манолич направляється в Загреб начальником відділу виконання кримінальних покарань в тогочасному Секретаріаті внутрішніх справ (у тому числі позбавляє волі архієпископа Степінаца). 1948 року стає керівником Секретаріату внутрішніх справ НР Хорватії. Між тим, у 1960 році закінчує юридичний факультет Загребського університету і в тому самому році очолює Секретаріат внутрішніх справ (МВС) Югославії.

У 1965 році його було обрано до парламенту соціалістичної Хорватії, де він займає посади голови Організаційно-політичного комітету, голови Законодавчо-юридичної комісії та члена Конституційної комісії. У 1969 році вдруге обирається депутатом парламенту СР Хорватії. Після Хорватської весни стає дисидентом і знайомиться з Туджманом. 1989 року керує Центральним Комітетом Союзу комуністів Хорватії на його XX З'їзді, а також бере участь в призначенні перших багатопартійних парламентських виборів у 1990 році.

Манолич є одним із засновників ХДС у 1989 році в Загребі. 1990 року стає заступником Голови Президії Республіки Хорватії (найвищого колегіального органу державної влади, що передував запровадженню посади Президента), таким чином будучи на початку 1990-х років другою людиною в новоутвореній Республіці Хорватії, відразу за Франьо Туджманом, якому був близьким соратником. З 24 серпня 1990 до 17 липня 1991 року обіймає посаду прем'єр-міністра, перебравши владу від Стіпе Месича, якого обирають представником від Хорватії в найвищий колегіальний орган державної влади федеративної Югославії — Президію СФРЮ.

З 1991 р. очолює Управління захисту конституційного ладу (орган, який координує всі спецслужби). У 1993-1994 роках перебуває на посаді Голови Палати жупаній двопалатного тоді парламенту Хорватії.

1994 року разом зі Стіпе Месичем та іншими, незгідними з політикою керівництва Хорватії щодо БіГ, виходить із ХДС. У 1995 році вони створюють свою партію Незалежні хорватські демократи, головою якої Манолич стає в наступному році.

Нині у відставці і більше не бере активної участі в політичному житті, але є Почесним головою партії Незалежні хорватські демократи.

Посилання[ред.ред. код]