Йосиф Венцель I Ліхтенштейн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Йосиф Венцель I)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йосиф Венцель I фон Ліхтенштейн
Joseph Wenzel I von Liechtenstein
Йосиф Венцель I фон Ліхтенштейн
Йосиф Венцель I фон Ліхтенштейн
Йосиф Венцель I
Прапор
Прапор
4-й Князь Ліхтенштейну
17 червня 1712 — 12 березня 1718
Попередник: Ганс Адам I
Наступник: Антон Флоріан Ліхтенштейн
Регент Ліхтенштейну
1732 — 1745
Попередник: Йосиф Йоганн Адам
Наступник: Йоганн Непомук Карл фон Ліхтенштейн
Прапор
Прапор
Князь Ліхтенштейну
22 грудня 1748 — 10 лютого 1772
Попередник: Йоганн Непомук Карл фон Ліхтенштейн
Наступник: Франц Йосиф І
 
Народження: 9 серпня 1696(1696-08-09)
Прага
Смерть: 10 лютого 1772(1772-02-10) (75 років)
Відень
Поховання: Сімейна гробниця Ліхтенштейнівd
Країна: Ліхтенштейн
Рід: Ліхтенштейни
Батько: Філіп Еразмус Ліхтенштейн
Мати: Христина Тереза фон Левенштайн-Вертайм-Рошфор
Шлюб: Anna Maria of Liechtensteind
Діти: Філіп Антон
Філіп Антон
Філіп Ернст
Марія Єлизавета
Марія Олександра
Нагороди:
Кавалер ордена Золотого руна
Кавалер ордена Золотого руна
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана
Кавалер Великого хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Йозеф Венцель I фон Ліхтенштейн (нім. Joseph Wenzel I; 9 серпня 1696 Прага — 10 лютого 1772) — 4-й князь Ліхтенштейну, глава сімейства у 17121718, 17321745 і 17481772 роках, генерал-фельдмаршал Австрії (12 травня 1745).

Біографія[ред. | ред. код]

Йозеф Венцель народився у Празі, він був старшим сином князя Філіпа Еразмуса Ліхтенштейна (11 вересня 1664 — 13 січня 1704) та Христини Терези фон Левенштайн-Вертайм-Рошфор (12 жовтня 1665 — 14 квітня 1730); був племінником Антона Флоріана. Мав молодших братів: Емануїла та Йоганна Антона.

У 1735—1736 роках він був імперським посланцем у Берліні, в 17381741 роках — послом у Парижі.

Йозеф Венцель був генералом, причому бойовим генералом. У 1745 році він став генералісимусом в Італії, та на наступний рік, у ході Війни за австрійську спадщину, виграв важливий бій під П'яченцею.

У 1753 році він став генералом-головнокомандувачем в Угорщині. Одним з його найбільших діянь у ході кар'єри стала проведена ним реорганізація габсбурзької артилерії, частково оплачена з власної кишені.

У 1760 році він ескортував до Відня майбутню наречену Йосипа II.

Йозефу Венцелю довелося правити Ліхтенштейном тричі. Спочатку, в 17121718 роках, він правив як самостійний правитель. У 17321745 він правив, опікуючи Йоганна Непомука Карла, спадкоємця Йосипа Йоганна Адама. Втретє, у 17481752 роках, він правив як представник князівської родини Ліхтенштейну.

Він був 698-м лицарем австрійського Ордена Золотого руна.

Коли у 1772 році він помер у Відні, не залишивши спадкоємця, Ліхтенштейн перейшов до його племінника, Франца Йосипа I.

Родина і діти[ред. | ред. код]

У 1718 році Йосип Венцель одружився зі своєю кузиною, княгинею Анною Марією Антонією, донькою Антона Флоріана. У них було п'ятеро дітей, які померли у дитинстві:

  • Князь Філіп Антон (1719)
  • Князь Філіп Антон (1720)
  • Князь Філіп Ернст (17221723)
  • Княгиня Марія Єлизавета (1724)
  • Княгиня Марія Олександра (1727)

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]