Йосиф (Боцян)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Йосиф Боцян
Йосиф Боцян
Йосиф Боцян, єпископ Луцький
Єпископ (титулярний) Луцький і Острозький
10 вересня 1914 — 21 листопада 1926
Обрання: 10 вересня 1914
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
Попередник: Кирило Сиротинський
Наступник: Миколай Чарнецький
Єпископ-помічник
Львівської архієпархії
20 вересня 1924 — 21 листопада 1926
Обрання: 1924
Ректор
Львівської духовної семінарії
1910 — 1920
Обрання: 1910
 
Освіта: Львівська духовна семінарія, Єзуїтська колегія Canisianum в Інсбруку
Народження: 10 березня 1879(1879-03-10)
Буськ, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина Австро-Угорщина, тепер Львівська область, Україна Україна
Смерть: 21 листопада 1926(1926-11-21) (47 років)
Львів, Польща Польща, тепер Україна Україна
Похоронений: Львів, Янівський цвинтар
Батько: Іван Боцян
Мати: Юлія Капій
Прийняття священичого сану: 21 серпня 1904
Єпископська хіротонія: 10 вересня 1914

Йóсиф Боця́н (пол. Josyf Bocian; 10 березня 1879, Буськ — 21 листопада 1926, Львів) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 10 вересня 1914 року — єпископ Луцький і Острозький.

Життєпис[ред.ред. код]

Прізвище[ред.ред. код]

У перекладі з польської мови (пол. Bocian) слово означає «бузьок (бузько)».

Юнацькі роки[ред.ред. код]

Йосиф Боцян народився у родині буського коваля. Здобувши початкову освіту в рідному місті, продовжив навчання у Золочівській гімназії, після закінчення якої вступив до Львівської духовної семінарії (1902—1905). Також навчався у Теологічній Колегії «Канізіанум» (Інсбрук, Австрія). У студентські роки через убоге життя захворів на туберкульоз легень, через що був змушений перервати на один рік навчання у семінарії та пройти курс лікування.

Священичі та єпископські свячення[ред.ред. код]

Після завершення навчання 21 серпня 1904 його висвячено на священика та скеровано на парафію у Великому Любені. В 1909 захистив докторську дисертацію з теології (богослів'я) в Інституті св. Августина, отримавши вчене звання доктора теології. З 1910 до 1914 року був ректором Львівської духовної семінарії.

У серпні 1914 російський уряд заарештовує митрополита Андрея Шептицького та висилає до Росії. Разом з собою митрополиту дозволено взяти духівника — священика Йосифа Боцяна. 10 вересня 1914 (в довіднику Catholic Hierarchy подається дата 22 вересня) в Києві в готелі «Континенталь» митрополит Андрей таємно висвячує Йосифа Боцяна на єпископа та призначає єпархом Луцьким (висвячення відбулось таємно, оскільки Луцька греко-католицька єпархія була давно ліквідована царським указом, тому це призначення було чисто номінальним, хоча воно було підтверджене Святим Престолом 24 лютого 1921). З Києва єпископ Йосиф повертається до Львова.

Заслання на Сибір та останні роки життя у Львові[ред.ред. код]

У Львові в тому ж 1914 році владику Йосифа заарештовують та вивозять на Сибір, звідки він повернувся у 1917. В 1916 зумів відвідати перебуваючого на засланні в Курську митрополита Андрея Шептицького. Незважаючи на слабке здоров'я, яке ще більше було підірване сибірським засланням, єпископ Боцян веде активне громадське життя, дописує до релігійних часописів «Нива» та «Богословія», на шпальтах яких друкує матеріали з історії Церкви. Однією з головних тем його досліджень стала постать св. Йосафата Кунцевича.

У 1922 владика Йосиф здійснив поїздку до Австрії, де зустрічався з українськими мігрантами. Тоді ж він відвідав Чехо-Словаччину та зустрівся з вояками Української Галицької Армії. В 1924 його було призначено єпископом-помічником (суфраганом) Львівським при митрополитові Андреєві Шептицькому. 9 жовтня 1925 владика Йосиф висвятив на священика о. Василя Величковського — майбутнього єпископа.

Помер Йосиф Боцян 21 листопада 1926 в приміщенні Львівської духовної семінарії. Наступного дня, після обіду, тіло його було перенесене до Собору святого Юра. 23 листопада відбувся похорон, участь в якому взяв митрополит Андрей Шептицький. Похований єпископ Йосиф Боцян на Янівському цвинтарі у Львові.

В 1930-х незадовго до завершення будівництва в Буську церкви св. Миколая за порадою митрополита Шептицького у її підвалі було споруджено крипту для перезахоронення тлінних останків єпископа Боцяна. Однак Друга світова війна, а потім комуністичний режим перешкодили цьому перезахороненню.[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Савчин І. П. Буськ у вирі століть: Історичний нарис. — Львів : Львівські новини, 1996. — 161 с.

Джерела[ред.ред. код]


Українська греко-католицька церква Це незавершена стаття про Українську греко-католицьку церкву.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.