Йосіда Сіґеру

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йосіда Сіґеру
яп. 吉田茂
Shigeru Yoshida smiling2.jpg
Народився 22 вересня 1878(1878-09-22)
Тійода, Токіо
Помер 20 жовтня 1967(1967-10-20) (89 років)
Оїсо, Канаґава
Поховання Aoyama Cemeteryd
Громадянство Японія Японія
Національність японець
Діяльність політик
Alma mater Токійський університет
Науковий ступінь докторський ступінь[d][1]
Знання мов японська[2]
Роки активності з 1946
Посада прем'єр-міністр Японії
(19461947, 19481954)
міністр добробуту (1940)
демобілізаційний міністр (1946)
міністр закордонних справ (19451947, 19481952).
Партія Ліберально-демократична партія Японії, Liberal Partyd, Democratic Liberal Partyd і Liberal Party (Japan, 1950)d
Конфесія католицтво
Батько Takeuchi Tsunad
Родичі Kenzō Yoshidad, Takakichi Asōd, Асо Таро, Princess Tomohito of Mikasad і Makino Nobuakid
Брати, сестри  • Takeuchi Meitarōd
Діти Ken'ichi Yoshidad і Kazuko Asōd
Автограф YoshidaS kao.png
Нагороди
лицар-командор Королівського Вікторіанського ордена Supreme Order of the Chrysanthemum with collar Grand Cordon of the Supreme Order of the Chrysanthemum Орден «За заслуги перед Італійською Республікою»

Йо́сіда Сіґе́ру (яп. 吉田茂, よしだしげる, 22 вересня 1878 — 20 жовтня 1967) — японський політичний і державний діяч, дипломат. Випускник юридичного факультету Токійського імперського університету. 45-й, 48-й, 49-й, 50-й і 51-й прем'єр-міністр Японії (22 травня 1946 — 24 травня 1947, 15 жовтня 1948 — 10 грудня 1954). 5-й міністр добробуту (16 січня — 22 липня 1940), 2-й голова першого і другого демобілізаційного міністерства (22 травня — 15 червня 1946). 73-й, 74-й, 75-й, 78-й і 79-й міністр закордонних справ (1945 — 1947, 1948 — 1952). 2-й голова Японської ліберальної партії (1946 — 1948), 1-й голова Демократично-ліберальної (1948 — 1950) і Ліберальної партії Японії (1950 — 1954). Депутат Палати представників японського Парламенту 7 скликань від префектури Коті. Ректор приватних університетів Коґакукан і Нісьоґакуся. Очолював країну протягом 7 років важкого перехідного періоду: від іноземної окупації після Другої світової війни до відновлення японської незалежності. Заклав основи політичної системи повоєнної Японії. За свій зовнішній вигляд, любов до сигар та якості лідера отримав прізвисько «японський Черчилль».

Джерела та література[ред. | ред. код]

  • Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
  • Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — ISBN 5-325-00775-0.
  • Рубель В. А. Нова історія Азії та Африки: Постсередньовічний Схід (XVIII — друга половина XIX ст.). — К. : Либідь, 2007. — 560 с. — ISBN 966-06-0459-9

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]