Йос Ферстаппен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йос Ферстаппен
Громадянство Нідерланди Нідерланди
Народився 4 березня 1972 (51 рік)(19720304)
Montfort[d], Лімбург, Нідерланди
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
Дебют Гран-прі Бразилії 1994
Остання гонка Гран-прі Японії 2003
Сезони 19941998, 20002001, 2003
Команди Бенеттон, Сімтек, Футворк, Тіррелл, Стюарт, Ерровс, Мінарді
Гран-прі (старти) 107 (106)
Найкраще місце 10-е (1994)
Перемоги 0
Подіуми 2
Поули 0
Найшвидші кола 0
Очки 17

Йоганнес Франциск Ферстаппен (нід. Johannes Franciscus Verstappen; нар. 4 березня 1972) — колишній нідерландський автогонщик, який виступав у Формулі-1 за Benetton, Simtek, Footwork Arrows, Tyrrell, Stewart і Minardi. Ферстаппен був чемпіоном німецької Формули-3 та переможцем Masters of Formula-3 у 1993 році.[1]

У Формулі-1 Ферстаппен виступав за сім різних команд протягом восьми сезонів. З 1994 по 2003 рік він двічі піднявся на подіум у своїй кар’єрі, став першим нідерландським гонщиком Формули-1, якому це вдалося.

Після того як покинув Формулу-1, Ферстаппен перемгав в гонках Гран-прі А1 і серії Ле-Ман LMP2, вигравши 24 години Ле-Мана 2008 року в класі LMP2.

Ферстаппен тренував свого сина Макса з раннього дитинства в картингу, аж до успіху Макса як пілота Формули-1, який став чемпіоном Формули-1 у 2021 і 2022 роках. Йос також був менеджером Макса.

Початок кар’єри[ред. | ред. код]

Ферстаппен почав займатися картингом у віці 8 років і невдовзі брав участь у національних змаганнях.[1] У 1984 році він став чемпіоном Нідерландів серед юніорів. Він продовжив успішні виступи і виграв два титули чемпіона Європи.

В кінці 1991 року здійснив перехід в автоперегони.[2] Він виступав в Formula Opel Lotus, класі, в якому ідентичні машини змагаються між собою.[1] Він виграв чемпіонат Європи у свій перший рік і отримав пропозицію від команди Формули-3 Van Amersfoort Racing, яка також розвивала інших пілотів, таких як Крістіян Альберс, Том Коронел і Бас Лейндерс. Під час того європейського зимового сезону він виступав у новозеландській Formula Atlantic. Згодом у німецькій Формулі-3 він виграв кілька міжнародних змагань, у тому числі Marlboro Masters 1993 року та чемпіонат німецької Формули-3.[1]

Формула-1[ред. | ред. код]

1994: Benetton[ред. | ред. код]

Ферстаппен вперше сів за кермо боліда Формули-1 на тестах з командою Footwork Arrows разом з Жилем де Ферраном і Крістіаном Фіттіпальді на трасі Ешторіл у Португалії. Тести пройшли 28 вересня 1993 року, через два дні після Гран-прі Португалії на тому ж автодромі. Незважаючи на значне збільшення потужності (від 175 к.с. боліда Формули-3 до 750 к.с. Формули-1), Ферстаппен встановив час, який дав би йому кваліфікацію в попередній гонці на його четвертому колі з вимірюванням часу, і покращив свій час більш ніж на секунду за 65 кіл. Його найкращий час на колі за день склав 1:14,45, що було лише на 0,07 секунди повільніше, ніж кваліфікаційний час штатного пілота Footwork Дерека Ворвіка, і відповідало десятому місцю на стартовій решітці. Він провів повторні тести 30 вересня і після п’яти кіл був близько до свого існуючого рекорду, але потім розбився, завершивши тести достроково.[3]

Після тесту з Ферстаппеном зв'язалися всі команди Формули-1, крім Ferrari і Williams, і врешті-решт його підписали як тест-пілота команди Benetton на сезон 1994 року.[4]

Після аварії під час передсезонних тестів штатного пілота Джей-Джей Лехто (який зламав хребець), Ферстаппен брав участь у перших двох гонках сезону як заміна, в партнерстві з Міхаелем Шумахером, і дебютував у Формулі-1 на Гран-прі Бразилії 1994 року.[1] Під час гонки він зіткнувся з Едді Ірвайном, що спровокувало масову аварію за участю Еріка Бернара та Мартіна Брандла. Автомобіль Ферстаппена перекинувся, але він вийшов неушкодженим.[1] На Гран-прі Тихого океану Ферстаппен їхав на шостій позиції, але вилетів з траси на холодних шинах відразу після піт-стопу.[1] Лехто повернувся за кермо в Імолі, але його виступи в наступних гонках були невтішними, і Benetton відправили його на лаву запасних після Гран-прі Канади, що дозволило Ферстаппену повернутися за кермо боліда.[1]

Один із найдраматичніших інцидентів стався з Ферстаппеном на Гран-прі Німеччини. Під час його першої запланованої піт-стопу паливо витекло на машину після того, як паливний шланг був від’єднаний. Машина, в якій перебував Ферстаппен, була охоплена вогнем на кілька секунд. Як це було зазвичай у той час, Ферстаппен привідкрив забрало свого шолома перед піт-стопом, але, окрім легких опіків носа, він не постраждав. Після цього інциденту шланг подачі палива було модифіковано, щоб включити систему безаварійного відключення.[5]

Ферстаппен за кермом Benetton B194 на Гран-прі Великої Британії 1994 року

Визначним моментом цього сезону стало третє місце Ферстаппена під час наступного Гран-прі в Угорщині, коли Шумахер дозволив Ферстаппену повернутись в коло з лідерами на останньому колі, щоб обійти пошкоджений McLaren-Peugeot Мартіна Брандла. Він посів ще одне третє місце на Гран-прі Бельгії через дискваліфікацію Шумахера після перегонів і п'яте місце на Гран-прі Португалії. Курйозом стала його аварія під час практики на Гран-прі Франції на трасі Маньї-Кур, коли Ферстаппен врізався своєю машиною в стіну боксу, в результаті чого уламки полетіли вгору та знищили телевізійну установку. Через цю аварію це обладнання тепер захищене від траси акриловим склом.[6]

У двох останніх гонках сезону Ферстаппена замінив більш досвідчений Джонні Герберт у спробі виграти Кубок конструкторів для Benetton. Хоча команда не досягла успіху в цій меті, програвши команді-супернику Williams,[7] Герберт був підписаний на сезон 1995 року замість Ферстаппена.[1]

1995: Simtek[ред. | ред. код]

У 1995 році керівник команди Benetton Флавіо Бріаторе віддав його в оренду команді Simtek.[1] Незважаючи на кілька сильних результатів (включаючи 6-е місце на Гран-прі Аргентини перед невдалим піт-стопом і подальшою несправністю коробки передач), Ферстаппен зміг фінішувати лише один раз в п’яти гонках, в яких він брав участь з командою, через технічні проблеми. Команда мала серйозні фінансові проблеми і збанкрутувала після Гран-прі Монако.[1] Після втрати ролі постійного пілота Ферстаппен провів кілька тестів з Benetton і Ligier[8] (тоді частково у власності Бріаторе та Тома Волкіншоу).[9] У 1996 році Бріаторе вирішив відмовитись від Ферстаппена, підписавши замість нього Жана Алезі та Герхарда Бергера.[9]

1996: Footwork Arrows[ред. | ред. код]

У 1996 році приєднався до команди Footwork.[1] Він їхав на п'ятій позиції на Інтерлагосі перед тим, як зійти з дистанції, та фінішував шостим у Буенос-Айресі.[1] Незабаром після цього команду перейняла організація TWR Тома Волкіншоу.[1] Під час Гран-прі Бельгії у боліда Ферстаппена зламалася частина підвіски, через що він потрапив в сильну аварію.[1] Наслідками аварії для Ферстаппена стала тривала травма шиї.[8] Спочатку Ферстаппен фігурував у планах Волкіншоу на 1997 рік (новий власник одного разу погрожував замінити його на платного пілота, якщо він не підпише контракт ще на один сезон)[10], але несподівана доступність Деймона Гілла (який незабаром став чемпіоном) призвела до того, що від Ферстаппена відмовились.[1] Його результати в другій половині сезону погіршились, оскільки розвиток боліда 1996 року було припинено, а TWR Arrows зосередилися на розвитку боліда для наступного сезону.[1]

1997: Tyrrell[ред. | ред. код]

У 1997 році він перейшов до команди Tyrrell, але не набрав жодного очка, хоча ненадовго тримався на п'ятій позиції на Гран-прі Канади.[1] Команда страждала від недостатньої потужності двигуна Ford Cosworth EDV V8 і браку фінансування, через що Ферстаппен і його товариш по команді Міка Сало часто опинялися серед аутсайдерів.[1] Найкращим результатом Ферстаппена було восьме місце на дощовому Гран-прі Монако.[1] Перед сезоном 1998 року Tyrrell було продано British American Tobacco,[1] яка мала намір змінити бренд команди на British American Racing у 1999 році після останнього сезону під вивіскою Tyrrell. Кен Тіррелл хотів залишити Ферстаппена разом із Тораносуке Такагі, але BAR наполягав на тому, щоб взяти пілота зі спонсорством Рікардо Россета разом із молодим японським пілотом.[1] Кен Тіррелл покинув команду через цю ситуацію, залишивши Гарві Постлетвейта керувати командою.[1]

1998: Stewart[ред. | ред. код]

SF02 Ферстаппена, на якому він виступан за команду Stewart Grand Prix

Не отримавши місця на стартовій решітці 1998 року, Ферстаппен знову виступив в ролі тест-пілота Benetton на початку року, але команда не захотіла наймати його в якості постійного тест-пілота через відсутність спонсорів.[1] Будучи досвідченим та швидким вільним гонщиком, ім'я Ферстаппена часто згадувалося в чутках в якості заміни ненадійних пілотів. Зрештою він повернувся за кермо на Гран-прі Франції, замінивши Яна Магнуссена в Stewart.[1] Однак машина була неконкурентоспроможною, команді було важко підтримувати обидві машини на одному рівні і Ферстаппен не показав значно кращих результатів ніж його попередник. Джонні Герберт був підписаний з партнером Рубенсом Баррікелло на 1999 рік і Ферстаппен знову залишився без місця на стартовій решітці.[1]

1999: Honda[ред. | ред. код]

Honda RA099, який Ферстаппен випробовував на тестах

Здавалося, що для Ферстаппена все йде в правильному напрямку. Ближче до кінця 1998 року він став тест-пілотом нового проекту Honda в Формулі-1.[1] Він об’єднався зі старими друзями з команди Tyrrell Рупертом Менварінгом і Гарві Постлетвейтом, плануючи випробувати нову машину в 1999 році та приєднатися до серії в 2000 році. Операція пройшла добре, тестовий ,болід показав себе добре проти середніх команд таких, як Benetton і Williams під час різних тестових сесій. Згодом Постлетвейт помер від серцевого нападу та невдовзі після цього Honda змінила свої плани створення команди на те, щоб приєднатись до Формули-1 лише в ролі постачальника двигунів. Ферстаппен знову залишився без місця у Формулі-1. Він проводив тести з командою Jordan на випадок, якщо Деймон Гілл вирішить завершити кар’єру до кінця сезону.[1] Результати тестів Ферстаппена були незадовільними і Гілл вирішив залишитись в команді до кінця сезону.[1]

2000–2001: Повернення в Arrows[ред. | ред. код]

Ферстаппен тестує болід команди Arrows на трасі в Монці в 2000 році

У 2000 році він повернувся до Arrows, яка перейшла на двигуни Supertec, збудувала шасі з хорошою швидкістю на прямих та обзавелась численними спонсорами.[1] Болід виявився ненадійним,[1] але його швидкість дозволила Ферстаппену та його товаришу по команді Педро де ла Росі поборотися з лідерами на кількох Гран-прі. Малий паливний бак означав, що болід команди часто був легшим за своїх конкурентів. В другій гонці сезону на трасі в Інтерлагосі він йшов на 6-му місці, але втратив керування болідом через біль у шиї, спричинену недостатнім часом проведеним за кермом гоночного боліда. На Гран-прі Канади з мінливими погодними умовами він чудово провів завершальний етап гонки та зміг здобути 5-ту позицію та набрати свої перші очки з 1996 року.[1][11] Після аварій в першому повороті на Гран-прі Австрії де ла Роса та Ферстаппен йшли 4-м і 5-м, але обидва пілоти були змушені зійти з гонки через механічні проблеми.[12] До кінця сезону Ферстаппен зміг знову набрати очки лише раз, здобувши четверте місце на трасі в Монці.[13]

У 2001 році його він залишився з командою Arrows.[14] Двигуни Supertec були замінені силовими агрегатами Asiatech, а де ла Роса був звільнений напередодні сезону на користь Енріке Бернольді, якого підтримували Red Bull.[14] Болід був надійнішим, але менш конкурентоспроможним і Ферстаппен часто показував невиразні результати в кваліфікаціях (часто опинявся позаду свого напарника-новачка на стартовій решітці).[15] Найважливіші моменти сезону включали те, що він дістався, на певний час, другої позиції у Сепанзі, стартувавши 18-м, зробив чудовий старт і впевнено їхав при мінливих погодних умовах перед тим, як опустився на 7-е місце. Згодом Ферстаппен здобув 6-е місце на A1-Ring, що стало єдиним очком команди в сезоні.[14] На Інтерлагосі він зіткнувся з лідером Хуаном Пабло Монтоєю відразу після того, як той обігнав його на коло.[16] В Монреалі він дістався першої шістки, але змушений був зійти з дистанції через несправність гальм.[17]

У 2002 році він знову підписав контракт з командою Arrows, але на одинадцятій годині його звільнили на користь Гайнца-Гаральда Френтцена.[14] Пізніше того ж року він ледь не підписав контракт тест-пілота із Sauber, але виявився фізично завеликим для боліда, який був меншим за свого попередника.[18]

2003: Minardi[ред. | ред. код]

Ферстаппен за кермом боліда Minardi на Гран-прі Великої Британії 2003 року

Він повернувся за кермо боліда в 2003 році з командою Minardi під керівництвом Пола Стоддарта, яка вважалась аутсайдером серед команд. З обмеженими бюджетом та недостатньою потужністю двигунів це був важкий сезон з примарними можливостями для пристойних результатів. Його найкращим результатом стало 9 місце на Гран-прі Канади, за новою системою нарахування очок він був за одне місце від очкової зони. На Гран-прі Бразилії він випереджав майбутнього переможця Джанкарло Фізікеллу, що був на тій же стратегії, але згодом втратив керування на мокрій трасі. Загалом рік для Ферстаппена виявився абсолютно провальним і багато хто відзначав, що йогозначно перевершив напарник-новачок Джастін Вілсон. Наприкінці року він залишив італійську команду, оскільки йому не хотілося ще рік змагатись в задній частині пелетона.[19]

У 2004 році Ферстаппена розглядали як заміну Джорджіо Пантано в Jordan посеред сезону, але він не зміг поміститися в машину[20] і почав шукати нові можливості на наступний сезон за межами Формули-1.[21]

Ферстаппен взяв участь у 107 Гран-Прі.[22] Він досяг двох подіумів та загалом набрав 17 очок (117 за сучасною системою), що робить його другим найкращим нідерландським пілотом у Формулі-1 на сьогоднішній день, поступившись лише свому сину Максу.[22] Найкращою позицією Йоса Ферстаппена в кваліфікації стало 6 місце на Гран-прі Бельгії 1994 року.[22]

A1 Grand Prix[ред. | ред. код]

Ферстаппен за кермом боліда Нідерландської команди А1 під час Гран-прі А1 в Дурбані, 2006

Після двох років відсутності участі в гонках Ферстаппена було затверджено в липні в якості гонщика Нідерландської команди A1 під керівництвом команди Яна Ламмерса Racing for Holland в серії A1 Grand Prix. Вони виграли основну гонку в Дурбані.[23]

27 вересня 2006 року Ферстаппен розстався з Нідерландською командою A1 після того, як не було забезпечено гарантії оплати.[24] Це сталося через те, що Ферстаппену заплатили за сезон 2005/06 лише за кілька тижнів до початку наступного сезону.[25] Його замінив Єрун Блікемолен у першій гонці сезону 2006/07 на домашній гонці команди в Зандворті.[25]

Серія Ле-Ман[ред. | ред. код]

Ферстаппен за кермом боліда команди Van Merksteijn Motorsport під час 1000 кілометрів Сільверстоуна, де він разом з напарником Пітером ван Меркстейном-старшим перемогли в класі LMP2

У грудні 2007 року Ферстаппен оголосив, що візьме участь у гонці 24 години Ле-Мана 2008 року, а також у гонках на 1000 кілометрів у серії Ле-Ман.[26] Виступаючи за кермом Porsche RS Spyder класу LMP2, представленого командою Van Merksteijn Motorsport, Ферстаппен став партнером власника команди Пітера ван Меркстейна-старшого. Єрун Блікемолен також приєднався до команди для участі в гонці 24 години Ле-Мана.[26]

Після перемоги в гонці 1000 кілометрів Каталонії та 1000 кілометрів Спа, а також фінішував другим в гонці 1000 кілометрів Монци, Йос Ферстаппен переміг в 24-годинах Ле-Мана 2008 року. Завдяки своїй перемозі в 1000 кілометрів Нюрбургрингу Ферстаппен здобув титул серед пілотів LMP2, а Van Merksteijn Motorsport виграв титул серед конструкторів LMP2.[27]

Ферстаппен брав участь у 24 годинах Ле-Мана 2009 року на Lola-Aston Martin.[28]

Особисте життя[ред. | ред. код]

Ферстаппен в 2014 році

У 1996 році Ферстаппен одружився на бельгійській екс-чемпіонці з картингу Софі Кумпен,[29][30] двоюрідний братом якої є гонщик NASCAR Whelen Euro Series Ентоні Кумпен, а дядько – колишній гонщик мотокросу та GT ралі на витривалість Пол Кумпен. У Ферстаппена і Софі двоє дітей: Макс (1997 р.н.) і Вікторія (1999 р.н.). У нього є друга донька Блу Джей (нар. 2014) від другої дружини Келлі ван дер Ваал. У нього також є другий син Джейсон Джекс (нар. 2019) і третя дочка Міла Фей (нар. 2020) від третьої дружини Сенді Сійтсма. І Макс, і Вікторія стали гонщиками, а також Макс двічі здобув титул чемпіона у Формулі-1. В 2021 та 2022 роках.[31]

Ферстаппен володіє нідерландською, англійською та німецькою мовами.

Скандали[ред. | ред. код]

Після інциденту 1998 року на картинг-дромі, під час якого чоловік отримав перелом черепа, Ферстаппен і його батько Франс були визнані винними в суді в нападі, але отримали п'ять років умовного ув'язнення після досягнення позасудової мирової угоди з потерпілим.[32]

У грудні 2008 року, коли Ферстаппен фактично розстався зі своєю дружиною, він постав перед судом у Тонгерені, Бельгія, за звинуваченням у нападі на свою дружину Софі Кумпен.[33] Його визнали не винним у нападі, але винним у погрозах Кумпен в смс-повідомленнях і в порушенні раніше виданого обмежувального припису. Його оштрафували та засудили до трьох місяців умовного ув’язнення.[34]

29 листопада 2011 року ЗМІ повідомили про те, що Ферстаппен напав на свою колишню дівчину. Ферстаппен стверджував, що лише спілкувався з нею.[35] У січні 2012 року його заарештували за замах на вбивство після звинувачень у тому, що він наїхав машиною на свою колишню дівчину в Рурмонді,[36] але був звільнений через два тижні після зняття звинувачення.[37] Ферстаппен і його колишня дівчина Келлі ван дер Ваал знову зійшлися і одружилися в 2014 році. У них є донька Блю Джей, яка народилася у вересні 2014 року.[38] Вони розлучилися 2 червня 2017 року.[39]

Результати виступів[ред. | ред. код]

Гоночна кар'єра[ред. | ред. код]

Сезон Серія Команда Перегони Перемоги Поули Н/к Подіуми Очки Місце
1992 Formula Opel Lotus Benelux 9 8 ? ? ? 160 1
Formula Opel Lotus Euroseries Van Amersfoort Racing 7 2 2 2 2 59 7
EFDA Nations Cup Team Netherlands 1 1 ? ? 1 Н/Д 1
Formula Opel Lotus Netherlands 1 0 0 ? 1 Н/Д НКЛ
1993 Німецька Формула-3 Opel Team WTS 20 8 6 9 14 269 1
Formula Pacific 10 3 ? ? 6 185 4
Masters of Formula 3 Opel Team WTS 1 1 1 0 1 Н/Д 1
1994 Формула-1 Mild Seven Benetton Ford 10 0 0 0 2 10 10
Тест-пілот
1995 Формула-1 MTV Simtek Ford 4 0 0 0 0 0 НКЛ
Mild Seven Benetton Renault Тест-пілот
1996 Формула-1 Footwork Hart 16 0 0 0 0 1 16
1997 Формула-1 PIAA Tyrrell Ford 17 0 0 0 0 0 НКЛ
1998 Формула-1 HSBC Stewart Ford 9 0 0 0 0 0 НКЛ
1999 Формула-1 Honda Тест-пілот†
2000 Формула-1 Arrows F1 Team 17 0 0 0 0 5 12
2001 Формула-1 Orange Arrows Asiatech 17 0 0 0 0 1 18
2003 Формула-1 European Minardi Cosworth 17 0 0 0 0 0 22
Trust Minardi Cosworth
2005–06 A1 Grand Prix A1 Team Netherlands 22 1 0 2 2 69 7
2008 Серія Ле-Ман – LMP2 Van Merksteijn Motorsport 5 4 4 1 5 48 1
24 години Ле-Мана – LMP2 1 1 0 0 1 Н/Д 1
2009 24 години Ле-Мана – LMP1 Aston Martin Racing 1 0 0 0 0 Н/Д 11
2012 2012 City Challenge Baku - Sprint Races V4O 1 0 0 0 0 0 Н/Д
2012 City Challenge Baku GT 1 0 0 0 0 0 7

Ферстаппен був тест-пілотом для відміненого проекту Honda F1.

Формула-1[ред. | ред. код]

Рік Команда Шасі Двигун 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Місце Очки
1994 Mild Seven Benetton Ford Benetton B194 Ford V8 БРА
Схід
ТИХ
Схід
СМР МОН ІСП КАН ФРА
Схід
ВЕЛ
8
НІМ
Схід
УГО
3
БЕЛ
3
ІТА
Схід
ПОР
5
ЄВР
Схід
ЯПО АВС 10 10
1995 MTV Simtek Ford Simtek S951 Ford V8 БРА
Схід
АРГ
Схід
СМР
Схід
ІСП
12
МОН
НС
КАН ФРА ВЕЛ НІМ УГО БЕЛ ІТА ПОР ЄВР ТИХ ЯПО АВС НК 0
1996 Footwork Hart Footwork FA17 Hart V8 АВС
Схід
БРА
Схід
АРГ
6
ЄВР
Схід
СМР
Схід
МОН
Схід
ІСП
Схід
КАН
Схід
ФРА
Схід
ВЕЛ
10
НІМ
Схід
УГО
Схід
БЕЛ
Схід
ІТА
8
ПОР
Схід
ЯПО
11
16 1
1997 PIAA Tyrrell Ford Tyrrell 025 Ford V8 АВС
Схід
БРА
15
АРГ
Схід
СМР
10
МОН
8
ІСП
11
КАН
Схід
ФРА
Схід
ВЕЛ
Схід
НІМ
10
УГО
Схід
БЕЛ
Схід
ІТА
Схід
АВТ
12
ЛЮК
Схід
ЯПО
13
ЄВР
16
НК 0
1998 HSBC Stewart Ford Stewart SF02 Ford V10 АВС БРА АРГ СМР ІСП МОН КАН ФРА
12
ВЕЛ
Схід
АВТ
Схід
НІМ
Схід
УГО
13
БЕЛ
Схід
ІТА
Схід
ЛЮК
13
ЯПО
Схід
НК 0
2000 Arrows F1 Team Arrows A21 Supertec V10 АВС
Схід
БРА
7
СМР
14
ВЕЛ
Схід
ІСП
Схід
ЄВР
Схід
МОН
Схід
КАН
5
ФРА
Схід
АВТ
Схід
НІМ
Схід
УГО
13
БЕЛ
15
ІТА
4
США
Схід
ЯПО
Схід
МАЛ
10
12 5
2001 Orange Arrows Asiatech Arrows A22 Asiatech V10 АВС
10
МАЛ
7
БРА
Схід
СМР
Схід
ІСП
12
АВТ
6
МОН
8
КАН
10
ЄВР
Схід
ФРА
13
ВЕЛ
10
НІМ
9
УГО
12
БЕЛ
10
ІТА
Схід
США
Схід
ЯПО
15
18 1
2003 European Minardi Cosworth Minardi PS03 Cosworth V10 АВС
11
МАЛ
13
БРА
Схід
СМР
Схід
ІСП
12
АВТ
Схід
22 0
Trust Minardi Cosworth МОН
Схід
КАН
9
ЄВР
14
ФРА
16
ВЕЛ
15
НІМ
Схід
УГО
12
ІТА
Схід
США
10
ЯПО
15
Джерело:[40][41]

Не фінішував на гран-прі, але був класифікований, оскільки подолав понад 90% дистанції.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи 8W - Who? - Jos Verstappen. 8w.forix.com. Процитовано 3 квітня 2023. 
  2. Latest Formula 1 Breaking News - Grandprix.com. www.grandprix.com. Процитовано 3 квітня 2023. 
  3. Remembering 1993's F1 young driver test. www.autosport.com (англ.). Процитовано 3 квітня 2023. 
  4. Archive: How a standout test launched the Verstappen name into F1. www.autosport.com (англ.). Процитовано 3 квітня 2023. 
  5. Refuelling to stay in F1 (en-GB). 21 травня 2003. Процитовано 3 квітня 2023. 
  6. Jos Verstappen : The Formula One DataBase. web.archive.org. 10 жовтня 2007. Архів оригіналу за 10 жовтня 2007. Процитовано 3 квітня 2023. 
  7. 1994 Constructor Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 3 квітня 2023. 
  8. а б Jos Verstappen. web.archive.org. 22 серпня 2014. Архів оригіналу за 22 серпня 2014. Процитовано 3 квітня 2023. 
  9. а б "Flavio Briatore – The Years of Living Dangerously Pay Off in 2005". web.archive.org. 20 серпня 2014. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 3 квітня 2023. 
  10. F1 Rejects - Risky Business: The TWR Arrows Years 1996-2002. web.archive.org. 12 жовтня 2013. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 3 квітня 2023. 
  11. Jos VERSTAPPEN • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 4 квітня 2023. 
  12. Austrian GP, 2000. www.grandprix.com. Процитовано 4 квітня 2023. 
  13. Italian GP, 2000. www.grandprix.com. Процитовано 4 квітня 2023. 
  14. а б в г Arrows Grand Prix. www.grandprix.com. Процитовано 4 квітня 2023. 
  15. Data Search Results - ChicaneF1.com. www.chicanef1.com. Процитовано 4 квітня 2023. 
  16. Brazilian GP, 2001. www.grandprix.com. Процитовано 4 квітня 2023. 
  17. Canadian GP, 2001. www.grandprix.com. Процитовано 4 квітня 2023. 
  18. Sauber in the spotlight. www.grandprix.com. Процитовано 4 квітня 2023. 
  19. Rothengatter, Huub. Jos Verstappen will not be driving for Minardi. https://news.verstappen.com (нід.). Процитовано 4 квітня 2023. 
  20. Verstappen cancels Jordan test | News | Motorsport.com. web.archive.org. 20 серпня 2014. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 4 квітня 2023. 
  21. Verstappen set for US tests. www.autosport.com (англ.). Процитовано 4 квітня 2023. 
  22. а б в Jos Verstappen - ChicaneF1.com. www.chicanef1.com. Процитовано 4 квітня 2023. 
  23. Winners A1 Grand Prix in Durban South Africa. www.capetownmagazine.com (англ.). Процитовано 4 квітня 2023. 
  24. Manager: don't blame Verstappen. www.autosport.com (англ.). Процитовано 4 квітня 2023. 
  25. а б Jeroen Bleekemolen replaces Jos Verstappen for A1 Team Netherlands - automobilsport.com. www.automobilsport.com. Архів оригіналу за 4 квітня 2023. Процитовано 4 квітня 2023. 
  26. а б Verstappen to race at Le Mans. www.autosport.com (англ.). Процитовано 4 квітня 2023. 
  27. LMS 1000km Nurburgring. web.archive.org. 21 серпня 2014. Архів оригіналу за 21 серпня 2014. Процитовано 4 квітня 2023. 
  28. Watkins, Gary (21 травня 2009). Le Mans: Aston Martin signs Verstappen, Davidson for 24-hour race. Autoweek (амер.). Процитовано 4 квітня 2023. 
  29. Jos Verstappen and Sophie Kumpen are married! ... - Verstappen.nl. web.archive.org. 28 серпня 2018. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 3 квітня 2023. 
  30. wpk-admin (12 вересня 2015). Mama's invloed op Max Verstappen. HP/De Tijd (нід.). Процитовано 3 квітня 2023. 
  31. Max Verstappen - Verstappen.com Official Site & Shop. Verstappen.com (англ.). Процитовано 3 квітня 2023. 
  32. BBC SPORT | MOTORSPORT | Verstappen found guilty of assault. news.bbc.co.uk. Процитовано 3 квітня 2023. 
  33. Verstappen in court on assault charge. www.autosport.com (англ.). Процитовано 3 квітня 2023. 
  34. Verstappen avoids jail term. Life (амер.). Процитовано 3 квітня 2023. 
  35. Oud-coureur Jos Verstappen rijdt in op ex-vriendin. ad.nl. Процитовано 3 квітня 2023. 
  36. 'Verstappen facing fresh assault charges'. web.archive.org. 18 грудня 2012. Архів оригіналу за 18 грудня 2012. Процитовано 3 квітня 2023. 
  37. F1 : Former Formula 1 racer Jos Verstappen released from Dutch jail on Friday. web.archive.org. 22 січня 2012. Архів оригіналу за 22 січня 2012. Процитовано 3 квітня 2023. 
  38. Jos Verstappen is weer vader geworden|Prive| Telegraaf.nl. web.archive.org. 12 вересня 2017. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 3 квітня 2023. 
  39. Jos Verstappen gescheiden | Entertainment | Telegraaf.nl. web.archive.org. 4 жовтня 2017. Архів оригіналу за 4 жовтня 2017. Процитовано 3 квітня 2023. 
  40. Jos Verstappen. Motor Sport. Процитовано 14 вересня 2021. 
  41. Jos Verstappen – Grands Prix started. StatsF1. Процитовано 14 вересня 2021.