Йшли солдати...

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йшли солдати...
рос. Шли солдаты…
Жанр драма
Режисер Леонід Трауберг
Сценарист Леонід Трауберг
У головних
ролях
Сергій Бондарчук
Андрій Петров
Ераст Гарін
Ельза Леждей
Оператор Аркадій Кольцатий
Композитор Володимир Рубін
Художник Леван Шенгелія
Кінокомпанія «Мосфільм»
Тривалість 86 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1958
IMDb ID 0052193

«Йшли солдати...» — радянський чорно-білий героїко-революційний художній фільм, поставлений на кіностудії «Мосфільм» в 1958 році режисером Леонідом Траубергом. Прем'єра фільму в СРСР відбулася 23 лютого 1959 року.

Сюжет[ред. | ред. код]

Жовтень 1917 року. По солдатах, що браталися на передовій, відкрили артилерійський вогонь, рядові Матвій Крилов і Ілля Сорокін, які залишилися живими, дали клятву дійти до Петрограда й зажадати від найвищого військового начальства припинити війну. До них приєдналися німецький піхотинець Якоб Гофман і сестра милосердя Ольга Карцева.

Дорогою вони допомогли більшовикові Єгору зупинити військовий ешелон. Вони не піддалися спокусі залишитися в тихому селі, захованому в болотах. Відмовилися від легких грошей, які їм обіцяв їхній колишній бойовий побратим Сенько, що став видатним спекулянтом. У невеликому місті, окупованому німцями, потрапили до в'язниці, з якої їх визволив робітничий загін, що прорвався. У самій столиці їх схопили козаки й мало не розстріляли як дезертирів.

Подолавши всі перешкоди, солдати прибули на місце в ніч піднятого більшовиками повстання. Опинившись у Смольному, вони стали свідками виступу Леніна і почули озвучений ним Декрет про мир. Здавалося, війні кінець, але для захисту відданої селянам землі ще рано кидати гвинтівки, і всі четверо стали до загонів бійців, що йдуть на нові битви.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]