Київська міська електричка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з КМЕ)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Київська міська електричка

Київська міська електричка ЕР9М
Інформація
Країна Україна Україна
Місто Київ
Дата відкриття 2 вересня 2009 (14 років)
Довжина ліній 50,8 км
Кількість станцій 20
Кількість ліній 1
Пасажиропотік за добу 32 тис[1]
Пасажиропотік за рік 1 млн 608 тис[2]
Схема ліній
kyivcityexpress.uz.gov.ua

Київська міська електричка або Kyiv City Express — лінія міського електропоїзда, що пролягає кільцем Київського залізничного вузла. Після відкриття 2 вересня 2009 року міська електричка стала в Києві шостим видом громадського транспорту — після трамвая, тролейбуса, автобуса, метро та фунікулера.

Поїзди курсують щоденно, відправляючись з кінцевих станцій Дарниці та Святошина з 05:30 до 22:30 щогодини, а у години пік — щопівгодини. Вартість проїзду — 15 ₴.

Історія[ред. | ред. код]

Проєкт «Міська електричка» був реалізований з метою організації рівномірного розподілу пасажиропотоків та зменшення навантаження на інший громадський транспорт столиці, а також для забезпечення прямого зв'язку між лівобережною та правобережною частинами міста Києва[3].

Перша черга[ред. | ред. код]

2 вересня 2009 року розпочався рух міською електричкою на ділянці Троєщина (колишня Городня) — Петрівка відповідно з угодою із Південно-Західною залізницею. Маршрут руху обмежувався цими двома зупинками, відстань між якими потяги долали за 6 хвилин. Маршрут обслуговували два склади електропоїздів.

Друга черга[ред. | ред. код]

4 жовтня 2011 року був відкритий[4] рух кільцем довжиною 50,8 км із 14-ма зупинками: Дарниця, Лівобережна, Троєщина, Петрівка, Зеніт, Вишгородська, Сирець, Рубежівський, Борщагівка, Київ-Волинський, Караваєві Дачі, Північна, Видубичі та Лівий Берег[5][6]. Упродовж жовтня 2011 — лютого 2022 року працювала у часи пік зранку та ввечері з інтервалом 20—60 хвилин. Через незадовільний технічний стан рейси міської електрички часто скасовувались.[7][8][9]

Третя черга[ред. | ред. код]

25 жовтня 2012 року відкрили ще одну зупинку[10] — Троєщина II[11], збільшивши загальну кількість зупинок до 15-ти. Особливості даного етапу — зав'язка[12] із лівобережною лінією швидкісного трамвая, що перевозить мешканців житлового масиву Вигурівщина-Троєщина до міської електрички.

2022[ред. | ред. код]

З початком російського вторгнення 24 лютого 2022 року робота міської електрички була припинена, пізніше відновлена 21 березня 2022 року за маршрутом «Дарниця — Святошин» (через станцію Київ-Пасажирський), а з 27 березня — поїхала повноцінним кільцем із зупинками, яких раніше не було на схемі міської електрички: Київ-Дніпровський, Київ-Деміївський, Протасів Яр та Київська Русанівка[13]. Тепер перевізником стала Укрзалізниця, та електричка нарешті запрацювала з чітким розкладом й оновленим рухомим складом.

2023[ред. | ред. код]

У лютому 2023 року кияни підтримали перейменування низки станцій кільцевої електрички[14]. На початку жовтня в електропоїздах Київської міської електрички запроваджено дублювання оголошення зупинок англійською мовою для іноземних гостей столиці, додавши нові назви станцій (для того, щоб пасажири поступово звикали до нових назв, поки завершується процес офіційного перейменування на рівні КМДА)[15].

2024[ред. | ред. код]

18 січня 2024 року на пленарному засіданні Київської міської ради відбулося перейменування наступних станцій і зупинок:[16]

  • Вишгородська на Пріорка;
  • «Північна» станції «Київ-Пасажирський» — на Вокзальна;
  • Лівий Берег — на Березняки;
  • Київська-Русанівка — на Русанівка;
  • Київ-Дніпровський — на Микільська Слобідка;
  • Троєщина-2 — на Райдужний;
  • Троєщина — на Воскресенка;
  • Зеніт — на Куренівська;
  • Рубежівський — на Берестейська.

Оплата та вартість проїзду[ред. | ред. код]

Салон вагона міської електрички

Вартість проїзду складає 15 ₴, оплата здійснюється:

  • разовим квитком;
  • місячним абонементним квитком;
  • через чат-бот у Viber та Telegram;
  • через мобільний додаток «Київ Цифровий»;
  • безконтактною банківською карткою.
  • безконтактною транспортною карткою Київ Цифровий (шляхом поповнення грошей на гаманець транспортної картки).
  • Придбанням разового квитка в електричці в роз'їзного касира (за готівку) або в касах вокзалів Дарниця, Київ-Пасажирський, Святошин (будь-який вид оплати).

Транспортну карту «Київ Цифровий», безконтактну банківську картку, або квиток, придбаний на електричку в терміналі самообслуговування «Київ Цифровий», потрібно прикладати до валідатора помаранчевого кольору, розташованого на турнікеті, або поруч із терміналом самообслуговування «Київ Цифровий».

Діють знижки для пільгових категорій, а також для студентів зі студентським квитком. Пільговий квиток студенти можуть придбати в касах вокзалів Дарниця, Київ-Пасажирський, Святошин (будь-який вид оплати), або в електричці в роз'їзного касира виключно за готівку.

До 7 лютого 2015 року вартість проїзду становила 1,70 гривень[17][18]. До 15 липня 2017 року вартість проїзду становила 4 гривні.

До 7 лютого 2015 року діяли також:

  • комбінований квиток вартістю 2 гривні:
    • до 30 січня 2013 року єдиний проїзний квиток:
      • на міський електропоїзд та підвізний автобус маршрутів № 59, 60 або 61[19].
      • на міський електропоїзд та швидкісний трамвай[20].
    • після 30 січня 2013 року:
      • єдиний проїзний квиток «Міська електричка — трамвайні маршрути № 4, 5, спеціальні автобусні маршрути № 59, 60, 61 та тролейбусний маршрут № 28»[21].

Види оплати[ред. | ред. код]

У різні часи існували наступні види оплати проїзду[22]:

  • Разовий квиток для електронного компостування (з 2012 року).
    • Разовий абонементний квиток (існував до введення в дію турнікетів)[18]
  • Разовий квиток зі штрих-кодом (з листопада 2011 року)[18][23].
  • Жетон[18] (при вкиданні у турнікет видається чек-квиток зі штрих-кодом) введений з березня 2012 року[24][25].
  • Єдиний проїзний квиток[26].
  • Посадковий квиток (для пільгових категорій громадян).

Також планувалося ввести проїзні місячні квитки[27], але ідея ще не була реалізована до 7 лютого 2015 року. З початку 2013 року було введено квитки для електронного компостування (зі спеціальною смужкою).

  • Разовий абонементний квиток
    Разовий
    абонементний
    квиток
  • Разовий квиток зі штрих-кодом (старий та новий зразок)
    Разовий квиток зі штрих-кодом (старий та новий зразок)
  • Жетон та чек-квиток зі штрих-кодом
    Жетон та чек-квиток зі штрих-кодом
  • «Єдиний проїзний квиток» (міський електропоїзд та автобус) старого зразка
    «Єдиний проїзний квиток» (міський електропоїзд та автобус) старого зразка
  • Квитки нового зразка для електронного компостування — «звичайний» та «єдиний проїзний квиток» (міський електропоїзд, трамвай, автобус та тролейбус)
    Квитки нового зразка для електронного компостування — «звичайний» та «єдиний проїзний квиток» (міський електропоїзд, трамвай, автобус та тролейбус)
  • «Єдиний проїзний квиток» (міський електропоїзд, трамвай, автобус та тролейбус) для електронного компостування
    «Єдиний проїзний квиток» (міський електропоїзд, трамвай, автобус та тролейбус) для електронного компостування

З лютого 2019 року у міській електричці є можливість сплатити за проїзд електронним квитком.

Маршрут руху електрички[ред. | ред. код]

Лівобережна ділянка північного півкільця збігається з основною планувальною віссю цієї частини міста — рокадною автомагістраллю Троєщина — Осокорки і трасою проєктованої Лівобережної лінії метрополітену.

Поблизу проходження траси залізниці розташовані місцевості Стара і Нова Дарниця, масиви Позняки, Березняки, Русанівка, Соцмісто, Лівобережний, Райдужний, Русанівські та Воскресенські сади, промислові зони, територія лівобережжя Києва.

Транспортна інфраструктура поблизу пересадкових вузлів (станції, платформи) представлена трамвайними, тролейбусними і автобусними маршрутами.

На правому березі колії північного залізничного півкільця проходять серединною зоною на відстані 4—8 км від ядра центра міста. У прилеглій зоні розташована Куренівка, Пріорка (район вулиць Вишгородської, Автозаводської), Мостицький, Сирець, Нивки, Микільська Борщагівка, Відрадний, Південна Борщагівка. Вздовж залізниці розташовані виробничі і промислові зони Рибальського острова, Петрівки, Борщагівки, Пост-Волинського.

Схема руху[ред. | ред. код]

За годинниковою стрілкою (у напрямку станцій Почайна, Воскресенка, Дарниця, Вокзальна): Святошин — Берестейська — Сирець — Пріорка — Куренівка — Почайна — Райдужний — Воскресенка — Микільська Слобідка — Лівобережна — Русанівка — Дарниця — Березняки — Видубичі — Київ-Деміївський — Протасів Яр — Вокзальна — Караваєві Дачі — Київ-Волинський — Борщагівка — Святошин.

Проти годинникової стрілки (у напрямку станцій Вокзальна, Дарниця, Воскресенка, Почайна): Святошин — Борщагівка — Київ-Волинський — Караваєві Дачі — Вокзальна — Протасів Яр — Київ-Деміївський — Видубичі — Березняки — Дарниця — Русанівка — Лівобережна — Микільська Слобідка — Воскресенка — Райдужний — Почайна — Куренівка — Пріорка — Сирець — Берестейська — Святошин.

Рухомий склад[ред. | ред. код]

Маршрут мають обслуговувати 10 електропоїздів[28] у складі 6 вагонів. Один із електропоїздів, ЕПЛ9Т-003, був модернізований у 2009 році таким чином, що сидіння у ньому розташовані вздовж бортів, як у поїздах метро. Решта поїздів пройшли модернізацію у 2011 році, при цьому в салонах були встановлені сидіння за схемою 2+2, що дозволяє збільшити кількість місць для стоячих пасажирів та загальну місткість вагонів.

4 серпня 2022 року презентований десятий оновлений електропоїзд, який використовується для пасажирських перевезень на маршруті Київської міської електрички. Саме з цього дня пасажирів обслуговують виключно модернізовані електропоїзди. Тож весь рухомий склад став інклюзивний, тобто призначений для зручного перевезення пасажирів з дітьми, людей з інвалідністю, велосипедистів, має зручні оновлені сидіння, а в останніх моделях має деякі зміни, які впроваджені завдяки відгукам пасажирів. Наприклад, тримачі для велосипедів в ньому обладнані спеціальними м'якими накладками[29].

Оновлення лівреї (2014)[ред. | ред. код]

10 жовтня 2014 року, після кількамісячної перерви, відновлено рух на лінії електропоїздів з оновленою лівреєю, яку на волонтерських засадах розробили дизайнери агентства «Агенти змін». У новій палітрі — білий, жовтий, синій та сірий кольори. Ними розфарбують не лише рухомий склад, а й використають у елементах навігації як у вагонах, так і на станціях міської електрички. Новий логотип, зручна навігація та сучасний зовнішній вигляд потягів — три основні елементи оновлення зовнішнього виду Міської електрички[30].

  • Міська єлектричка ЕР9М-522 з новою ліврею
    Міська єлектричка ЕР9М-522 з новою ліврею
  • Київська міська єлектричка ЕР9М у новій лівреї. Вигляд спереду
    Київська міська єлектричка ЕР9М у новій лівреї. Вигляд спереду
  • Стара та нова лівреї електропоїзда ЕР9М
    Стара та нова лівреї електропоїзда ЕР9М

Пасажиропотік[ред. | ред. код]

Міська електричка ЕПЛ9Т на платформі «Лівий берег»

Поточний пасажиропотік (станом на 2015 рік) за місяць становить близько 2 700 000 пасажирів, тобто приблизно 90 тисяч на добу[31].

2009[ред. | ред. код]

Пасажиропотік у 2009 році (за 4 місяці) становив 382 тис. пасажирів.

2010[ред. | ред. код]

Пасажиропотік у 2010 році становив 1 млн 260 тис. пасажирів.

2011[ред. | ред. код]

Пасажиропотік у 2011 році становив 2 млн 744 тис. пасажирів[32], з них:

  • 495,5 тис. пасажирів було перевезено в період з січня по вересень 2011 року (через дві станції міської електрички «Петрівка» та «Троєщина» — першу чергу міської електрички);
  • 2 млн 249,2 тис. пасажирів у період з жовтня по грудень 2011 року (друга черга міської електрички).

2012[ред. | ред. код]

  • Пасажиропотік за перші 3 місяці 2012 року становив 2 млн 495 тис. пасажирів, в тому числі 880,1 тис. пасажирів пільгових категорій[33] .

2013[ред. | ред. код]

Станом на квітень 2013 року з часу запуску міської електрички нею скористалися 15,7 млн пасажирів[34].

Експлуатація[ред. | ред. код]

Дані в розділі наведені станом на червень 2013. Ви можете допомогти, оновивши інформацію в розділі. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін.

Проєкт міської електрички[35] реалізує Південно-Західна залізниця (ПЗЗ) спільно[33] з комунальним підприємством «Київпастранс»:

  • Південно-Західна залізниця відповідає за належний стан залізничної інфраструктури, рухомий склад, системи електропостачання та посадкових платформ.
  • КП «Київпастранс» формує тарифи та адмініструє прибуток.

Собівартість[ред. | ред. код]

Станом на липень 2013 року собівартість перевезення одного пасажира в міській електричці Києва за словами представників міської влади становить 7,00 ₴[36], а оскільки ціна квитка не перевищує 2 гривень, то проєкт міської електрички є збитковим і потребує дотацій[37][38] з міського бюджету.

Переваги[ред. | ред. код]

З точки зору погодних умов, міська електричка після метрополітену є одним з найнадійніших видів[39][40] київського міського громадського транспорту.

Недоліки[ред. | ред. код]

Поїзди міської електрички регулярно порушують графік руху, запізнення бувають від 5 хвилин до 1,5 години[41][42][43][44][45][46]. Унаслідок цього на платформах скупчуються сотні людей і при посадці важко увійти у вагон. Ніяких попереджень про запізнення потягів на зупинках не відбувається, оскільки на платформах не передбачені гучномовці (попередження можливі лише на станціях або обладнаних зупинках, а це Березняки[47], Вокзальна[47], Борщагівка, Караваєві Дачі, Почайна, Дарниця).

Коментарі відповідальних осіб щодо цієї ситуації:

Потяги належать нам, але графік (руху) встановлює Південно-Західна залізниця. Шляхи входять в загальну систему (київського залізничного вузла), тому маршрут електрички коректують під вантажні поїзди.

— заступник гендиректора КП «Київпастранс» Олександр Кальтагейсер, [41]

На жаль, ущільнити графік поки не виходить, так як це ще і вантажний вузол.

— начальник служби приміських пасажирських перевезень «ПЗЗ» Олександр Подкопалов, [41]

Мешканці Києва постійно звертаються до керівництва міста щодо проблем, пов'язаних із роботою міської електрички, через гарячу лінію «1551»[48], соціальні мережі та просто заявами[42].

Зрозуміло, що якщо в одну електричку намагаються втиснутися люди, які мали їхати двома різними електропотягами, то поїзди ламатимуться, а перони не витримуватимуть. Тому поламки та запізнення цілком очевидні, але не зрозумілі з точки зору організації руху. Електричка - не трамвай, хоча в цивілізованому світі навіть вони курсують щохвилинно. Вона має курсувати чітко за графіком, інакше подібних інцидентів не уникнути.

— голова фракції «БЮТ-Батьківщина» у Київраді Тетяна Меліхова, [42]

Шляхи поліпшення[ред. | ред. код]

Враховуючи побажання пасажирів, в червні 2013 року міська влада Києва висунула пропозицію щодо поліпшення роботи міської електрички в три етапи[3]:

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Геометрія деяких зупинок Київської міської електрички
  • Геометрія зупинок — декілька зупинок мають форму кривої (зовнішня сторона дуги), що відрізняється від класичного вигляду (рівні паралельні прямі), і проявляється у підвищеній увазі машиністів на таких зупинках. Одному з них доводиться виходити на платформу та особисто спостерігати за безпечною посадкою пасажирів після чого потяг рушає, відповідно інша сторона зупинки не потребує такої уваги, тому що її видно навіть краще (внутрішня сторона дуги):
  • Однобічна зупинка — на станції Почайна електричка в обох напрямках прибуває на одну й ту ж колію (одна посадкова платформа берегового типу). Це зроблено для зручності пересадки пасажирів з/на станцію метро «Почайна».
  • Пересадка на Дарниці — платформа літерою П, що дозволяє без додаткових труднощів та безпечно робити пересадку на електричку у обох напрямках. Тому додатково сплачувати за проїзд непотрібно. Обидві бічні платформи у місці між турнікетами та електричкою з'єднані в єдину конструкцію, що нагадує літеру П.
Краєвид на Північні платформи міської електрички, Київ-Пасажирський

Мапа[ред. | ред. код]

Мапа
Київська міська електричка у 2022 році

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Наземное метро в Киеве: интервал уменьшился, но до поручней могут достать лишь великаны
  2. ↑ Статистика на сайте КМДА. Архів оригіналу за 25 червня 2011. Процитовано 8 травня 2012.
  3. ↑ а б Міська електричка в Києві буде ходити через кожні 12 хвилин [Архівовано 31 березня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ TCH.ua: У Києві запустили міську електричку: 14 станцій за 50 хвилин [Архівовано 5 Жовтня 2011 у Wayback Machine.]
  5. ↑ В Киеве запустили «наземное метро». Архів оригіналу за 6 жовтня 2011. Процитовано 4 жовтня 2011.
  6. ↑ В Киеве запустили городскую электричку [Архівовано 5 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ У розпал заторів у Києві скасували низку міських електричок. Дзеркало тижня. 27 березня 2013 року. Архів оригіналу за 17 квітня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  8. ↑ Київпастранс скасував кілька рейсів міської електрички. Інформаційне агентство "Великий Київ". 19 грудня 2021 року. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  9. ↑ У Києві скасували кілька рейсів міської електрички: список. УНІАН. 21 грудня 2021 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  10. ↑ ІА «Українські Новини»: Київ має намір відкрити добудовану до міської електрички лінію швидкісного трамваю на Троєщині 25 жовтня з безплатним проїздом до 1 листопада [Архівовано 14 березня 2016 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Газета «День»: У Києві запустили швидкісний трамвай «Троєщина — Міська електричка»
  12. ↑ На Троєщині почав ходити швидкісний трамвай [Архівовано 28 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
  13. ↑ 28 березня «Укрзалізниця» запускає кільцевий маршрут електрички у Києві. Архів оригіналу за 29 березня 2022. Процитовано 17 квітня 2022.
  14. ↑ Кияни підтримали перейменування станцій кільцевої електрички. Вечірній Київ. Процитовано 16 лютого 2023.
  15. ↑ У Київській кільцевій електричці додали оголошення станцій англійською. Вечірній Київ. Процитовано 5 жовтня 2023.
  16. ↑ У Рибальський міст та Куренівка: Київрада перейменувала станції електрички. Вечірній Київ. Процитовано 20 квітня 2024.
  17. ↑ Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 21 серпня 2009 року № 944 «Про встановлення КП „Київпастранс“ тарифів на перевезення пасажирів міською електричкою». // Хрещатик. — № 119 (3565). — 2009. — 8 вересня. [[10 березня 2016 Архівовано] з першоджерела {{{2}}}.]
  18. ↑ а б в г Міську електричку запустили. А пасажири незадоволені…. Архів оригіналу за 10 лютого 2012. Процитовано 15 січня 2013.
  19. ↑ Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 31 серпня 2009 року № 957 «Про встановлення КП „Київпастранс“ вартості єдиного проїзного квитка „автобус — міська електричка“». // Хрещатик. — № 119 (3565). — 2009. — 8 вересня. [[10 березня 2016 Архівовано] з першоджерела {{{2}}}.]
  20. ↑ До кінця місяця швидкісний трамвай перевозитиме пасажирів безкоштовно
  21. ↑ Проїзні квитки електричка-трамвай. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 Березня 2013.
  22. ↑ Київська міська електричка. Еволюція квитків. Архів оригіналу за 9 Лютого 2015. Процитовано 25 Березня 2013.
  23. ↑ Безтолковість Попова: по квитку міської електрички можна сісти тільки на одній станції. Архів оригіналу за 20 листопада 2011. Процитовано 15 січня 2013.
  24. ↑ Київська міська електричка ввела жетони[недоступне посилання з липня 2019]
  25. ↑ У київській міській електричці вводять жетони [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  26. ↑ Мер Києва Леонід Черновецький демонструє квиток на нову міську електричку сполученням станція «Троєщина» — станція «Почайна»
  27. ↑ Через месяц введут жетоны для городской электрички [Архівовано 9 лютого 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  28. ↑ Південно-Західна залізниця передала на баланс «Київпастрансу» 10 поїздів міської електрички[недоступне посилання]
  29. ↑ Укрзалізниця оновила всі електрички Kyiv City Express. ukrinform.ua. 4 серпня 2022.
  30. ↑ як реставрували київську електричку?. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 10 жовтня 2014.
  31. ↑ Год с городской электричкой: удобно, но убыточно [Архівовано 6 квітня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  32. ↑ Київпастранс: «Електричка Попова» перевезла майже мільйон пільговиків. УНІАН. Архів оригіналу за 31 січня 2012. Процитовано 30 січня 2012.
  33. ↑ а б Міська електричка перевезла цього року 2,5 млн пасажирів
  34. ↑ Попов обещает уплотнить график кольцевой электрички [Архівовано 8 травня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  35. ↑ У Києві запустять нові станції міської електрички. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 15 січня 2013.
  36. ↑ Київська влада підрахувала, що проїзд в електричці має коштувати 7 гривень [Архівовано 26 Липня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  37. ↑ В Киеве может остановиться электричка: поезда без тормозов бросают «умирать» в отстойниках (рос.)
  38. ↑ Назвали цену проезда в городской электричке Киева [Архівовано 29 Листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  39. ↑ Борги міської електрички? «Гдэ-то так — сэм, восэм…». Архів оригіналу за 13 Березня 2016. Процитовано 25 Березня 2013.
  40. ↑ Трамвай на столичній Троєщині відновив роботу
  41. ↑ а б в Електричка Попова почала запізнюватись. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 17 червня 2013.
  42. ↑ а б в Меліхова не здивувалася обвалу перону на станції міської електрички. Архів оригіналу за 5 квітня 2013. Процитовано 17 червня 2013.
  43. ↑ «Київпастранс» зняв з рейсів кілька міських електричок, забувши попередити про це киян. Архів оригіналу за 22 Лютого 2014. Процитовано 17 Червня 2013.
  44. ↑ «Укрзалізниця» може встигнути з ремонтом столичної станції «Зеніт» до липня. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 17 червня 2013.
  45. ↑ Сотні киян простоюють години в очікуванні міської електрички на напівзруйнованих платформах. Архів оригіналу за 2 Червня 2013. Процитовано 17 Червня 2013.
  46. ↑ У Києві на залізничній станції обвалився перон. Архів оригіналу за 6 Квітня 2013. Процитовано 17 Червня 2013.
  47. ↑ а б ця зупинна платформа обладнана гучномовцями
  48. ↑ Попов призывает киевлян жаловаться на ЖКХ: телефон горячей линии 1551 [Архівовано 1 Червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
  49. ↑ Новини міської електрички: зміна платформи на Дарниці. Архів оригіналу за 30 Листопада 2014. Процитовано 25 березня 2013.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Київська міська електричка
Пасажирські термінали
Міський громадський транспорт
Транспортні підприємства
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Київська_міська_електричка&oldid=42374024