Кабанячий меч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Кабанячий меч — холодна мисливська зброя, різновид європейського мисливського меча XVII століття з прямим довгим до 90 см клинком, клинок приблизно на три чверті довжини має вигляд стрижня, потім різко розширюється, перетворюючись на смугу, і закінчується вістрям[1]. Кабанячий меч використовувався для полювання на кабана, від чого і отримав свою назву[2]. Рукоять кабанячого меча подібна на руків'я кавалерійських мечів. Дуже часто поперек клинка вставляли залізний ріг, загнутий кінцями до вістря, щоб перешкоджати занадто глибокому проникненню клинка в тушу звіра. Такого роду мечі виготовлялися аж до середини 16 століття в Німеччині та Іспанії[3].

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]