Кабан (каган)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кабан
Народився невідомо
Помер бл. 690
Національність тюркют
Діяльність суверен
Титул каган
Термін 665—690 роки
Попередник Хальга
Наступник Ібузір Главан
Конфесія шаманізм
Рід Ашина

Кабан, Габан або Глабан (Главан) (*д/н —бл. 690) — 3-й каган хозарський у 668690 роках.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походив з династії Ашина. Можливо був сином кагана Ірбіса. Про діяльність Кабана відомо лише з фальшивій хроніці Джагфар Таріхи, тому існування самого Кабана, як й його поереденика Хальги ставиться під сумнів. Проти цього існує аргумент, що ця хроніка є сумішшю справжніх та вигаданих фактів. З огляду на це існування Кабан-кагана можливе. Згідно хроніки повалив кагана Хальгу.

Панування ймовірно приходилося на 668—690 роки. В усікому випадку за правляння хозарського кагана, якби він не звався, хозарські війська 672 року завдали поразки булгарському ханові Батбаяну, який визнав зверхність Хозарії. Слідом за цим було встановлено зверхність над слов'янськими племенами полян, северян, в'ятичів, балтське плем'я голядь. У 670-х роках було встановлено зверхність над волзькими булгарами на чолі із ханом Котрагом.

У 680-х роках хозарські війська вступили у боротьбу з Арабським халіфатом за володіння Кавказом. В цій боротьбі їх союзниками були держава Сарір, кавказькі албанці та візантійці. У 684 році було завдано поразки іберійському ериставі Адарнасе II, який загинув. За цим здійснено вторгнення до власне Вірменського емірату. У 685 році було здійснено потужний похід до північної Персії. Втім закріпитися на підкорених земляз не вдалося.

В результаті Хозарський каганат перетворився на потужну державу, що охоплювала області Волги, Дону, впливала на землі уздовж Дніпра. Водночас міста каганату перетворилися на важливі центри посередницької торгівлі між Середньою Азією, Персією, Кавказом, Європою та Візантією. Столиця переноситься з Ітиля до Семендеру.

Смерть кагана Кабана приходить на період між 688 та 690 роками, коли трон посів Ібузір Главан.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Бахши Иман. Джагфар Тарихы. Т. 1. Свод булгарских летописей 1680 г. / Изд. подготовлено Ф. Г.-Х. Нурутдиновым. Оренбург: Редакция Вестника Болгария, 1993.
  • Новосельцев А. П. Хазарское государство и его роль в истории Восточной Европы и Кавказа. — М.,1990