Каблучка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Каблу́чка[1] (від праслов. *ka + *ob + *lǫkti[2]) — предмет з металу у формі ободу, кола, з порожнім простором усередині лінії кола. Каблучки надягають на пальці як прикрасу або символ шлюбу, яким, за звичаєм, обмінюються наречений з нареченою (обручку). Кільце буває гладке, з нанесеним малюнком, з камінням. Персні і печатки є різновидами каблучки. Кільця, як і інші прикраси, є предметами одягу.

Каблучки були фабричного виробу найчастіше у формі звичайного шлюбного перстня, з білого чи жовтого сплаву, рідко срібні. Нарикінці XIX ст. — початку XX ст. в Україні були поширені каблучки від св. Варвари, що їх завжди привозили в дарунок з Києва.

Інше значення[ред.ред. код]

Каблучка — плетене або залізне кільце у верхній частині ярма, у яке простромлялося війя.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Каблучка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.