Кавендіська лабораторія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кавендішська лабораторія)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кавендіська лабораторія
Зображення
Дата створення / заснування 1874
Названо на честь Генрі Кавендіш і William Cavendish, 7th Duke of Devonshired
Країна Flag of the United Kingdom (1-2).svg Велика Британія
Адміністративна одиниця Кембридж[d]
Історичне графство Кембріджширd
Місце розташування Cavendish Laboratory Of Experimental Physicsd[1]
Батьківська компанія (організація, установа) Кембриджський університет
IPv4 діапазон 62.253.143.104/29[2]
Офіційний сайт
CMNS: Кавендіська лабораторія у Вікісховищі

Координати: 52°12′33″ пн. ш. 0°05′31″ сх. д. / 52.20926388891677306° пн. ш. 0.092011111139° сх. д. / 52.20926388891677306; 0.092011111139

Вид на південну частину лабораторії з боку ставу

Каве́ндіська лаборато́рія (англ. Cavendish Laboratory) — фізичний факультет і частина школи фізичних наук Кембридзького університету.

Лабораторія створена в 1874 році, як перша у світі навчально-наукова лабораторія, де студенти могли як вчитися, так і проводити дослідження разом зі співробітниками університету. Спочатку перебувала в самому центрі Кембриджа на вулиці Фреє-Скул. У 70-х роках XX століття був побудований новий комплекс будівель для лабораторії на західній околиці міста.

Сьогоднішній голова лабораторії — професор Пітер Літтлвуд. У лабораторії існує традиційне почесне звання Кавендіського професора, яке носить один із професорів лабораторії. У свій час Кавендіськими професорами були всесвітньо відомі британські фізики лорд Релей, сер Дж. Дж. Томсон, лорд Резерфорд, сер Вільям Брегг, сер Неввіл Мотт, сер Браян Піппард, сер Сем Едвардс. На кінець 2010-х Кавендіський професор — сер Річард Френд.

Поширена думка, що Кавендіська лабораторія названа на честь відомого британського фізика і хіміка Генрі Кавендіша, 2-го герцога Девонширу. Однак це не так. Лабораторія названа на честь свого засновника, Вільяма Кавендіша, 7-го герцога Девонширу. Під час створення лабораторії він був канцлером Кембридзького університету і пожертвував великому суму на відкриття цієї навчально-наукової лабораторії при університеті.

На 2009 рік 29 дослідників-співробітників лабораторії отримали Нобелівські премії[3].

Ядерна фізика[ред. | ред. код]

Під час Другої світової війни лабораторія проводила дослідження за проектами, пов'язаними з ядерною зброєю.

Один з методів виробництва плутонію і нептунію (бомбардуванням нейтронами ядер урану-238) був запропонований співробітниками лабораторії Ігоном Бретчером і Норманом Фізером в 1940 році і, незалежно, групою американських фізиків в Каліфорнійському університеті в Берклі.

В лабораторії було синтезовано понад двісті ізотопів (одна з найбільших кількостей серед лабораторій світу)[4].

Біологія[ред. | ред. код]

Дослідження, що проводяться у Кавендіській лабораторії, мали важливий вплив на біологію, в особливості при застосуванні рентгенівської кристалографії до вивчення структур молекул в біології. Френсіс Крік вже працював у раді медичних досліджень, яку очолював Макс Перуц і яка знаходилася у Кавендіській лабораторії.

Нобелівські лауреати, що працювали у лабораторії[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Exterior view of the entrance to the Cavendish Laboratory in Free School Lane
  2. https://apps.db.ripe.net/search/lookup.html?source=ripe&key=62.253.143.104%20-%2062.253.143.111&type=inetnum
  3. [1] [Архівовано 12 січня 2006 у Wayback Machine.] — Список лауреатів Нобелівської премії, які значну частину свого життя пропрацювали у Кавендіській лабораторії (англ.)
  4. Інститут в Дубні став четвертим у світі за кількістю відкритих ізотопів. Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 25 вересня 2012. 

Посилання[ред. | ред. код]