Кавецький Ростислав Євгенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ростислав Євгенович Кавецький
рос. Ростислав Евгеньевич Кавецкий
Kavetskiy.gif
Народився 19 січня (1 грудня) 1899(1899-12-01)
Самара
Помер 12 жовтня 1978(1978-10-12) (78 років)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Національність росіянин
Діяльність онколог[d]
Сфера роботи патофізіологія
Alma mater Самарський університет
Науковий ступінь доктор медичних наук
Науковий керівник Богомолець Олександр Олександрович
Відомі учні Бутенко Зоя Андріївна
Заклад Інститут експериментальної патології, онкології і радіобіології імені Р. Є. Кавецького НАН України
Учасник Німецько-радянська війна
Членство Національна академія наук України
Партія Комуністична партія Радянського Союзу
Нагороди
Державна премія УРСР у галузі науки і техніки — 1972 Державна премія УРСР у галузі науки і техніки — 1981
Орден Леніна Орден Леніна Орден Жовтневої Революції
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Звання професор

Ростисла́в Євге́нович Каве́цький (рос. Ростислав Евгеньевич Кавецкий; *19 січня (1 грудня) 1899(18991201), Самара — †12 жовтня 1978, Київ) — український радянський патофізіолог, онколог, доктор медичних наук, професор, академік АН УРСР19 травня 1951 року[1]).

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 19 листопада (1 грудня) 1899 року в місті Самарі в родині лікаря. Росіянин. У 1925 році, після закінчення навчання на медичному факультеті Самарського університету, вступив до аспірантури 2-го Московського державного університету на кафедру патологічної фізіології.

У 19311941 роках — завідувач відділу, в 19431946 роках — заступник директора Інституту експериментальної біології та патології МОЗ України. Член ВКП(б) з 1944 року.

У 19461952 роках — директор Інституту клінічної фізіології АН УРСР. У 19531960 роках — завідувач відділу Інституту фізіології АН УРСР. З 1960 року — директор Інституту експериментальної та клінічної онкології МОЗ України1971 року — Інститут з проблем онкології АН УРСР).

Був членом Головної редакційної колегії першого і другого видань Української радянської енциклопедії.

Могила Ростислава Кавецького

Жив в Києві в будинку по вулиці Володимирській 51-53, квартира 44. Помер 12 жовтня 1978 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (стара частина).

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основні напрямки досліджень пов'язані з проблемами реактивності організму — розробленням тестів визначення та методів ії підвищення, теоретичних і прикладних проблем онкології. Вперше запропонував лікування пухлин за допомогою лазерів.

Відзнаки[ред. | ред. код]

Заслужений діяч науки УРСР (з 1960 року). Нагороджений двома орденами Леніна (1954, 1969), орденом Жовтневої Революції (1974), двома орденами Трудового Червоного Прапора (1961, 1966), медалями[2].

Лауреат премії імені О. О. Богомольця АН УРСР (за 1964 рік), двох Державних премій УРСР в галузі науки і техніки:

  • 1972 — за розробку та впровадження у практику закладів охорони здоров'я радіоізотопної і лазерної апаратури, а також комплексу методик для біологічних досліджень, діагностичного та лікувального застосування[3];
  • 1981 (посмертно) — за дослідження механізмів, установлення деяких закономірностей перетворення нормальних тканин у пухлинні та формування протипухлинної резистентності організму[4].

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

меморіальна дошка

У 1979 році Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології присвоєно ім'я Р. Є. Кавецького; 1 грудня, в день 80-річчя з дня народження Р. Є. Кавецького, було відкрито меморіальний музей[5] та встановлено бронзову меморіальну дошку на фасаді будівлі Інституту по вулиці Васильківській, 45 (барельєф; скульптор О. П. Скобліков, архітектор К. А. Сидоров[6]).

У 2000 році Національною Академією наук України була заснована Премія НАН України імені Р. Є. Кавецького, яка вручається Відділенням біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України за видатні наукові роботи в галузі експериментальної онкології.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]