Кагуя (миша)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кагуя
Вид Миша хатня (Mus musculus)
Стать самиця
Народження 1 квітня 2004(2004-04-01)
Смерть червень 2006 (2 роки)
Громадянство Японія Японія

Ка́гуя — хатня миша, яка є нащадком двох матерів, тобто, народилася без участі батька[1] (квітень 2004). Японські вчені назвали її на честь героїні японського епосу — місячної принцеси на ім'я Кагуя, яку знайшли в стеблі бамбуку. До її народження фахівці були впевнені, що у ссавців це неможливо через геномний імпринтинг, який вимагає, щоб у ДНК були присутні і чоловічі, і жіночі гени. Без чоловічих генів неможливий нормальний розвиток плаценти.

Процес партеногенезу[ред. | ред. код]

Для отримання партеногенетичного зародка група дослідників Токійського сільськогосподарського університету[en] під керівництвом Томохіро Коно використала яйцеклітини двох мишей — нормальної і мутантної. У геномі модифікованої яйцеклітини був відсутній фрагмент ДНК, який прирікав два гени на вимкнення через материнський імпринтинг. До того ж ця яйцеклітина була добута з яєчників новонародженої самиці, для яких заборони імпринтингу діють ще не повною мірою. За допомогою таких маніпуляцій отримано дві (з 457) повноцінні диплоїдні яйцеклітини[2].

Не клон[ред. | ред. код]

Кагуя не є клонованою твариною, тому що для її створення використано клітини двох батьківських особин. Саме дослідження спрямоване на вивчення процесу партеногенез: «Метою нашого дослідження було з'ясування того, чому для розвитку ссавців потрібні і сперма, і яйцеклітина» — сказав Коно[2].

Згодом Кагуя традиційним способом — за участю самця — народила потомство[2].

Тривалість життя[ред. | ред. код]

Кагуя прожила 793 дні, тоді як тривалість життя звичайних мишей становить 600—700 днів. Згодом та ж група дослідників вивела ще 13 «біматернальних» мишей, які пережили звичайних родичів, за ідентичних умов утримання, в середньому на 186 днів — приблизно на 30 відсотків. Як зазначили вчені у своїй публікації в журналі Human Reproduction (лютий 2010)[3], всі отримані самиці мишей, порівняно з нормальними, що володіли як «материнським», так і «батьківським» генним матеріалом, мали значно менші розміри і вагу. Імовірно, певні чоловічі гени збільшують потенціал росту організму нащадка, скорочуючи при цьому його життя.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. High-frequency generation of viable mice from engineered bi-maternal embryos [Архівовано 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. Nature Biotechnology 25: 1045—1050. (2007).
  2. а б в The End of Males? Mouse Made to Reproduce Without Sperm [Архівовано 9 квітня 2018 у Wayback Machine.](англ.) Bijal P. Trivedi for National Geographic News. (21 April 2004).п.
  3. «Longevity in mice without a father» by Manabu Kawahara and Tomohiro Kono.(англ.) Human Reproduction 25(2): 457—461. (2010).п.

Посилання[ред. | ред. код]