Кадан Микита Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Кадан Микита)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микита Кадан
Artist Nikita Kadan.jpg
Народження 26 листопада 1982(1982-11-26) (38 років)
Київ
Жанр скульптура, інсталяція, графіка
Навчання Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Діяльність художник
Сайт nikitakadan.com

Микита (Нікіта) Кадан (нар. 26 листопада 1982(19821126), Київ) — український художник. Працює, використовуючи різні медіа, зокрема інсталяцію, скульптуру, живопис, колаж. Представляв Україну на Венеційській бієнале 2015 р.

Біографія[ред. | ред. код]

2007 р. закінчив Національну академію образотворчого мистецтва та архітектури, відділення монументального живопису. Навчався у майcтерні монументального мистецтва під керівництвом Миколи Стороженка. Живе та працює в Києві.

Учасник творчого гурту Р.Е.П.( Революційний Експериментальний Простір), який виник під час української Помаранчевої революції у Києві 2004 року. До його складу входять художники Ксенія Гнилицька, Жанна Кадирова, Володимир Кузнецов, Лада Наконечна, Леся Хоменко. До 2006 року у гурт також входили Анатолій Бєлов, Борис Кашапов, Ярослав Коломійчук, Артур Бєлозьоров, Олександр Сємьонов, Олександра Сулименко, Кирило Гриньов, Саша Макарська, Володимир Щербак, Аліна Якубенко та ін.[1]

З 2008 року учасник кураторської групи Худрада разом із Євгенією Бєлорусець, Ладою Наконечною, Олександром Бурлакою, Лесею Хоменко, Катериною Бадяновою та ін.

З 2016 року – член редакційної групи онлайн-видання мистецької та соціальної критики Prostory.

У 2019 році був куратором серії виставок «Жести ставлення» у Кмитівському художньому музеї ім Й.Д.Буханчука

Вибрані персональні виставки:  "Проект руїн", Музей MUMOK, Відень (2019); "Одержимий може свідчити у суді", Музей M HKA, Антверпен (2018); "(Не)означені", Центр міської історії Центральної та Східної Європи, Львів (2017);"Кістки перемішались", Galeria Arsenal, Білосток (2016); "Межі відповідальності", Waterside Contemporary, Лондон (2015); "Кожен хоче жити біля моря", Viafarini DOCVA, Мілан (2014); "Витирати та заклеювати", Transit Gallery, Мехелен (2013);"Корекції", Центр сучасного мистецтва Zamek Ujazdowski, Варшава (2012); "Несезон", Мала галерея Мистецького Арсеналу, Київ (2011); "Процедурна кімната", Галерея на Інститутській, Київ (2010).

Вибрані групові виставки: "Почуття - Мистецтво та Емоції", Pinakothek der Moderne, Мюнхен (2020); "Ніколи знову. Мистецтво та антифашистська боротьба у 20 and 21 століттях", Музей Сучасного Мистецтва, Варшава (2019); Divided We Stand - the 9th Busan Biennale, Музей сучасного мистецтва, Пусан (2018); Природничі історії. Сліди політичного, MUMOK (Музей Сучасного Мистецтва Фундації Людвіга), Відень (2017); "Провина" PinchukArtCentre, Київ (2016); SALTWATER: Теорія форм думки, 14 Стамбульська Бієнале, Istanbul Museum of Modern Art, Cтамбул (2015); Р.Е.П. – про метод, 10 років, Galeria Labirynt, Люблін / Національний художній музей, Тбілісі / Contemporary Art Space, Батумі (2014); RENDEZ-VOUS 13, в рамках Ліонської бієнале, Institut d’art contemporain, Ліон (2013); Найкращі часи, найгірші часи – Відродження та апокаліпсис у сучасному мистецтві, Перша київська бієнале ARSENALE 2012, Мистецький Арсенал, Київ (2012); Трудова виставка, Центр візуальної культури НаУКМА, Київ (2011); ЯКЩО. Українське мистецтво на зламі, Музей PERMM, Перм (2010); Погляди, Центр сучасного мистецтва при НаУКМА, Київ (2009); Generations UsA, PinchukArtCentre, Київ (2008); Революційний Експериментальний Простір, Центр сучасного мистецтва при НаУКМА, Київ (2004).

Роботи знаходяться у колекціях Мюнхенської Пінакотеки (Pinakothek der Moderne), Музею сучасного мистецтва M HKA у Антверпені, Музею сучасного мистецтва MUMOK у Відні, Національного Художнього Музею у Києві, у Kontakt Collection (Відень) та The Art Collection Telekom (Бонн).

Отримав Першу премію PinchukArtCentre у 2011, Спеціальну премію Future Generation Art Prize у 2014,  Премію імені Казимира Малевича у 2016, був номінований на премію Тараса Шевченка у 2020.

Творчість Кадана знаменує собою помітну зміну у мистецтві України початку нового століття. Розпочавши свою творчу діяльність на хвилі підйому громадянської активності під час Помаранчевої Революції у 2004 участю у проекті "Революційний Експериментальний Простір", Кадан став одним із засновників однойменної мистецької групи і у подальшій творчості розгорнув закладені принципи, які широко пропагував у виступах, інтернет-виданнях і друкованих публікаціях. На відміну від попередньої генерації митців, здебільшого орієнтованої на естетизацію підсвідомого, творчість Кадана апелює до свідомої позиції громадянина у суспільстві й провокує до активних дій. Сутність його творів має соціально-критичне спрямування, здебільшого акцентуючись на негативних явищах, часом присвячена переосмисленню минулого країни, часом безпосередньо втручається у перебіг життєвих подій (на вулиці, у метро, в музеї, в залі судового засідання тощо), тим самим розглядаючи роль художника не як естета й споглядальника, а як ініціатора суспільно-корисних перетворень у різних галузях.[2]

Ряд робіт Микити Кадана створено у співавторстві: із архітектором Олександром Бурлакою, соціологинею Анастасією Рябчук, художниками Ладою Наконечною та Юрієм Лейдерманом.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2014, Спеціальна премія Future Generation Art Prize[3]
  • 2011, Перша премія, PinchukArtCentre Prize[3]
  • 2016, Премія імені Казимира Малевича[4]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Микита Кадан. Р.Е.П. Український Ермітаж //Центр Сучасного Мистецтва. К.:2005
  2. О. Голуб .Соціальна жестикуляція мистецтва// День, №17, 31 січня 2008 [1]
  3. а б CV_ua : НІКІТА КАДАН/ NIKITA KADAN. nikitakadan.com (en). Процитовано 2018-09-28. 
  4. Премія Малевича. Instytut Polski w Kijowie (uk). Процитовано 2020-12-12. 

Джерела[ред. | ред. код]

  • Микита Кадан. Вчора, сьогодні, сьогодні// К.: Видавництво ТОВ «Арт-книга», 2015, ISBN 978-617-7242-14-6
  • Nikita Kadan. Project of ruins. Видано Музеєм сучасного мистецтва Фундації Людвіга у Відні (Museum moderner Kunst Stiftung Ludwig Wien), 2019 ISBN: (mumok): 978-3-902947-70-3; ISBN (publisher): 978-3-96098-640-9.
  • NIKITA KADAN. KOŚCI SIĘ PRZEMIESZAŁY, Каталог виставки, видано Галереєю Арсенал, Білосток, 2016 ISBN 978-83-89778-44-4.
  • Ґумбрехт Г. Невидимі образи історії [Електронний ресурс] / Г. Ґумбрехт, Д. Франциско, М. Мінаков // Prostory. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://prostory.net.ua/ua/krytyka/290-nevydymi-obrazy-istorii.
  • Герман Л. Сірі ландшафти чорної пам’яті [Електронний ресурс] / Лізавета Герман // LB.ua. – 2017. – Режим доступу до ресурсу: https://lb.ua/culture/2017/12/05/383894_siri_landshafti_chornoi_pamyati.html.
  • New Museum of Contemporary Art (New York, N.Y.), Younger than Jesus artist directory: the essential handbook to a new generation of artists. Phaidon, 2009.
  • Енциклопедія Сучасної України, Кадан Микита Вікторович. [2]
  • Олеся Островська-Люта. Велика несподіванка/Great surprise, Національний Художній музей – Фонд «Розвиток України», Київ, 2010
  • Олена Голуб. Тоталітарна кулінарія (виставка М. Кадана). ДЕНЬ. 4 березня 2004 4.03.2004 [3]

Посилання[ред. | ред. код]