Кадишевський Володимир Георгійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Георгійович Кадишевський
рос. Владимир Георгиевич Кадышевский
Владимир Георгиевич Кадышевский.jpeg
Народився 5 травня 1937(1937-05-05)
Москва, СРСР
Помер 24 вересня 2014(2014-09-24) (77 років)
Дубна, Росія
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Національність росіянин
Місце проживання Москва, Дубна
Діяльність фізик, фізик-теоретик
Відомий завдяки фізика елементарних частинок
квантова теорія поля
Alma mater Московський державний університет
Науковий ступінь доктор наук
Науковий керівник Ширков Дмитро Васильович
Відомі учні 15 кандидатів та 5 докторів наук
Заклад Об'єднаний інститут ядерних досліджень
Московський державний університет
Членство Російська академія наук, Академія наук Молдови, Болгарська академія наук і Indian National Science Academy[d]
Посада директор Об'єднаного інституту ядерних досліджень
Відомий завдяки: релятивістичне формулювання квантової теорії поля в квантованному просторі-часі
«рівняння Кадишевського»
Нагороди Премія НАН України імені М. М. Крилова
премія НАН України імені М. М. Боголюбова
Премія імені М. М. Боголюбова ОІЯД
Золота медаль імені В. І. Вернадського НАН України
Золота медаль Міжнародної асоціації академій наук
Золота медаль «За корисні для суспільства праці»
Орден Дружби
Орден Пошани
Орден «За заслуги перед Вітчизною»
Звання професор

Володимир Георгійович Кадишевський (рос. Владимир Георгиевич Кадышевский; нар. 5 травня 1937, Москва, СРСР — пом. 24 вересня 2014, Дубна, Росія) — російський фізик-теоретик в галузі фізики елементарних частинок та квантової теорії поля, професор, академік РАН.

Біографія[ред. | ред. код]

З 1946 по 1954 рр. вчився у Свердловському Суворовському воєному училищі. Після закінчення училища поступив на фізичний факультет МДУ. У 1959 р. дипломна робота Кадишевського «Про спектр мас і фундаментальну довжину в теорії поля» (науковий керівник Д. В. Ширков) отримала 1 місце і була удостоєна золотої медалі Міністерства вищої освіти СРСР на всесоюзному конкурсі студентських робіт. По закінченні університету в 1960 р. був залишений в аспірантурі МДУ.

1962 р. захистив кандидатську дисертацію і був прийнятий до лабораторії теоретичної фізики Об'єднаного інституту ядерних досліджень.

З 1970 В. Г. Кадишевський — професор фізичного факультету Московського державного університету.

У 19871992 рр. був директором Лабораторії теоретичної фізики ОІЯД.

У 1992-2005 рр. очолював Об'єднаний інститут ядерних досліджень (м. Дубна, Росія).

З 1 січня 2006 р. є науковим керівником цього інституту.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

З іменем В. Г. Кадишевського пов'язано релятивістичне формулювання квантової теорії поля в квантованному просторі-часі, що задовольняє вимогам унітарності та узагальненій умові причинності. Його роботи в цій області отримали визнання та підтримку багатьох видатних вчених. В теорії внутрішньої симетрії В. Г. Кадишевським отримано ряд співвідношень для ефективних перерізів, мас та магнітних моментів гадронів, що знайшли експериментальне підтвердження. Ще до появи стандартної моделі електрослабких взаємодій ним було досліджено лептон-гадронні симетрії, притаманні слабким процесам.

В. Г. Кадишевський публікує цикл робіт, присвячений коваріантному гамільтоновому формулюванню квантової теорії поля. Ним було розроблено оригінальну діаграмну техніку, яка, на відміну від відомої фейнмановської техніки, оперує з амплітудами на масовій поверхні. Застосування цього апарату до задачі про взаємодію двох релятивістських частинок дозволило скоротити число змінних та встановити тривимірне інтегральне рівняння для релятивістської амплітуди розсіювання, відоме зараз в літературі як «рівняння Кадишевського».

19831985 рр. керував роботами з програми DELPHI в ОІЯІД, пов'язаними з експериментами на колайдері LEP (ЦЕРН).

Педагогічна діяльність[ред. | ред. код]

В. Г. Кадишевський — професор фізичного факультету Московського держуніверситету (1970). Очолює кафедру Фізика елементарних частинок на цьому факультеті. З числа його учнів вийшло 15 кандидатів та 5 докторів наук.

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]