Кадуби

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Кадуби
Поля на місці колишнього села Кадуби
Поля на місці колишнього села Кадуби
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Золотопотіцький район
Рада/громада Кадубівська сільська рада
Код КОАТУУ
Основні дані
Перша згадка XIX ст.
Населення -
Катойконіми кадубівці
Географічні дані
Географічні координати 48°55′34″ пн. ш. 25°29′39″ сх. д. / 48.92611° пн. ш. 25.49417° сх. д. / 48.92611; 25.49417Координати: 48°55′34″ пн. ш. 25°29′39″ сх. д. / 48.92611° пн. ш. 25.49417° сх. д. / 48.92611; 25.49417
Місцева влада
Карта
Кадуби. Карта розташування: Україна
Кадуби
Кадуби
Кадуби. Карта розташування: Тернопільська область
Кадуби
Кадуби

CMNS: Кадуби на Вікісховищі

Кадуби́ (Кадовби, Кодуби) — колишнє село в Україні, в колишньому Золотопотіцькому районі Тернопільської області. Було розташоване за 5 км від с. Новосілка та 1 км від села Пожежа (нині обидва села Бучацького району) обабіч теперішнього автошляху Т 2016.

Історія[ред. | ред. код]

Роздоріжжя на місці колишнього села: ліворуч — до села Пожежа, прямо — до смт Товсте Заліщицького район

Село відоме з XIX ст. як присілок с. Новосілки Язловецької.

За переказами, поселення виникло ще у XVIXVII столітті і назву отримало від заняття мешканців, які виготовляли кадуби (великі та середні діжки для борошна, капусти, буряків, меду) і продавали їх на знаменитих ярмарках у місті Язловці (нині село Бучацького району); за іншими переказами, від лісу, звідки брали дерева для виготовлення діжок.

Спогади і копію карти Кадубів залишив Людвік Домський. У 1930-х роках у Кадубах були церква, початкова школа, діяли українські товариства, кооператива; господарства були заможними (мали по 3 морґи поля). До початку німецько-радянської війни в селі нараховувалося близько 70 господарств.

У липні 1944 р. через село пролягала лінія фронту, внаслідок військових дій майже всі господарства були спалені. Мешканці переховувалися спочатку в кадубецькому лісі, згодом частина перейшла у с. Білу (нині Чортківського району). Село чи не найбільше із сіл Золотопотіцького району було зруйноване під час військових дій.

Після завершення війни компартійці вирішили відбудувати село і в другій половині 1940-х — на початку 1950-х рр. тут була сільська рада, до якої належали хутори Пожежа і Хатки. У 1946 р. від Новосілки до Кадубів проклали дорогу. Працювали колгосп, школа.

Переселення[ред. | ред. код]

Залишки цвинтаря

У другій половині 1940-х місцевих поляків виселили, у 1952 р. прийняте рішення про переселення хутора Хатки (в 11 будинках проживало 70 осіб) у східні області України. Нині на хуторі один будинок, у якому проживає одна особа. Мешканців Кадубів протягом 1950-х переселили в Новосілку та Коломийський і Снятинський райони Івано-Франківщини.

Населення[ред. | ред. код]

У 1880 р. у Новосілці разом із присілками Кадовби (Кодуби) та Пожеже (нині с. Пожежа) проживало 712 українців, 434 поляки, 9 євреїв; у 1939 р. — 1440 українців, 600 поляків, 40 євреїв. Згодом у документах про село знову немає згадок, аж до 1946 року, коли село стало центром сільської ради.

Сьогодення[ред. | ред. код]

Нині на місці села — поля, на яких під час сільськогосподарських робіт можна побачити виорані залишки фундаментів, збереглися залишки цвинтаря, на якому є 8 могил кадубівців (кілька доглянуті нащадками).

Джерело[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]