Кадук білобокий
| Кадук білобокий | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець білобокого кадука (Пташиний заказник Сіланче, північно-західний Еквадор)
| ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Myrmotherula axillaris (Vieillot, 1817)[2] | ||||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Кадук білобокий[3] (Myrmotherula axillaris) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 10,7 см, вага 8,1 г. Верхня частина тіла в самця темно-сіра, нижня частина тіла чорна, крила чорні, поцятковані білими плямами. Боки і нижні покривні пера білі. Верхня частина тіла в самиць коричнева, нижня частина тіла жовтувато-охриста, крила рудуваті, боки і нижні покривні пера білі.
Представники підвиду M. a. melaena темніші, ніж представники номінативного підвиду.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють п'ять підвидів:[4]
- M. a. albigula Lawrence, 1865 — південно-східний Гондурас, східне Нікарагуа, східна Коста-Рика, східна Панама, західна Колумбія, західний Еквадор;
- M. a. melaena (Sclater, PL, 1857) — північно-західна Амазонія;
- M. a. heterozyga Zimmer, JT, 1932 — східне Перу, західна Бразилія;
- M. a. axillaris (Vieillot, 1817) — Венесуела, Гаяна, Французька Гвіана, Суринам, Тринідад, східна Амазонія, північно-східна Болівія;
- M. a. fresnayana (d'Orbigny, 1835) — південно-східне Перу, північно-західна Болівія.
Сіробокий кадук раніше вважався підвидом білобокого кадука.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Білобокі кадуки поширені в Центральній і Південній Америці, від Гондураса до Болівії. Вони живуть в підліску і середньому ярусі вологих рівнинних тропічних і варзейських лісів[en] на висоті до 1200 м над рівнем моря.
Поведінка[ред. | ред. код]
Білобокі кадуки живуть в невеликих зграйках. Харчуються комахами та іншими безхребетними, яких ловлять на деревах. В кладці 2 яйця білого кольору, поцяткованих пурпуровими плямками. Інкубаційний період триває 16 днів. І самець, і самиця насиджують кладку.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Myrmotherula axillaris. Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
- ↑ Vieillot, Louis Jean Pierre (1817). Nouveau dictionnaire d'histoire naturelle, appliquée aux arts, à l'agriculture, à l'économie rurale et domestique, à la médecine, etc (French) . Т. Volume 12. Paris: Deterville. с. 113. Архів оригіналу за 28 липня 2021. Процитовано 28 липня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2018). Antbirds. World Bird List Version 8.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 22 липня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
Skutch, Alexander F. (1969). White-flanked antwren (PDF). Life Histories of Central American Birds III: Families Cotingidae, Pipridae, Formicariidae, Furnariidae, Dendrocolaptidae, and Picidae. Pacific Coast Avifauna, Number 35. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 214—218. Архів оригіналу (PDF) за 12 червня 2016. Процитовано 28 липня 2021.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |