Кадученко Йосип Андріянович
| Кадученко Йосип Адріянович | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження |
31 жовтня 1906 с. Стара Ушиця, Кам'янець-Подільський район, Хмельницька область | |||||
| Смерть |
13 березня 1988 (81 рік) м. Запоріжжя | |||||
| Країна |
 СРСР | |||||
| Приналежність |
 Радянська армія | |||||
| Рід військ | бронетанкові війська | |||||
| Роки служби | 1928—1945 | |||||
| Звання | капітан | |||||
| Формування | 115-й танковий полк | |||||
| Командування | 57-ма танкова дивізія, 20-та армія | |||||
| Війни / битви | ||||||
| Нагороди |
| |||||
Йосип Адріянович Кадученко (нар. 31 жовтня 1906 — пом. 13 березня 1988) — капітан РСЧА часів Другої світової війни, заступник командира танкового батальйону 115-го танкового полка 57-ї танкової дивізії, 20-ї армії Герой Радянського Союзу[1][2] (1941).
Життепис[ред. | ред. код]
Народився 31 жовтня 1906 року у с. Стара Ушиця Кам'янець-Подільського району в селянській родині. Українець. У 1922 році закінчив семирічну школу. До 1925 року працював у сільському господарстві. У 1926 році закінчив Кам'янець-Подільську партшколу. У Радянській армії з жовтня 1928 року, служив червоноармійцем 1-ї окремої конвойної роти у Ленінграді. У 1932 закінчив орловську бронетанкову школу.
Друга світова війна[ред. | ред. код]
З липня 1941 року учасних боїв з німецькими військами. Відзначився у оборонних боях у Білорусі. Заступник командира танкового батальйону 115-го танкового полку капітан Кадученко Й. А. у липні 1941 року в бою біля міста Орша Вітебської області очолив дві танкові роти, котрі розбили танкову колону супротивника. У бою знищено 9 танків ворога, велику кількість мотопіхоти.
У подальшому продовжував воївати на фронті. З серпня 1941 — командир батальйона 128-го танкового полку 128-ї танкової бригади, з вересня 1941 — заступник командира цього полку. Учасник Смоленської битви. У жовтні 1941 року був записаний в число загиблих, але в дійсності потрапив у кільце оточення під час Вяземської операції. У бою 6 жовтня 1941 року був контужений та захоплений у полон. Тричі намагався тікати, але кожного разу був спійманим.
У березні 1945 року звільнений наступаючими частинами Червоної Армії та зачислений у склад 4-ї гвардійської танкової армії. У її рядах брав участь Берлінській та Празькій наступальних операціях. Після війни відправлений на спецперевірку, а у грудні 1945 — звільнений у запас.
Після війни[ред. | ред. код]
Проживав у м Запоріжжя. У 1945—1966 роках працював у Запорізькій обласній раді Осоавіахіма та ДОСААфа, потім на коксохімічному заводі. Помер 13 березня 1988 року. Похований у Запоріжжі, на Першотравневому цвинтарі
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Кадученко Йосип Адріянович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 23 лютого 2017 року.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему составу Красной Армии» от 22 июля 1941 года [Архівовано 4 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1941. — 26 июля (№ 33 (108)). — С. 1.
Посилання[ред. | ред. код]
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987 (рос.);
| |||||||
