Каді

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search

Іслам

теч

Історія ісламу

Основи Ісламу

ЄдинобожністьСимвол віри
МолитваПіст
Благодійність
Паломництво до Мекки

Основні представники

МагометПророки ісламу
Сподвижники пророка
Халіфи
Нащадки пророка

Книги і закони

КоранСуннаХадис
МазгабШаріатІджтигад

Течії ісламу

СунізмШиїзмСуфізмВаххабізмСалафізм
ІбадизмАшаритиМатуридизмМутазиліти
ІсмаїлізмДрузиАлавіти
ІмамітиЗейдити
Хариджизм

Ісламська культура
ТеологіяДжихад

ІсламізмПанісламізмУмма
СвятаЖінка
Ісламська літератураІсламська поетикаІсламська каліграфіяІсламська наукаІсламська архітектураІсламська держава
Словник ісламських термінівТермінологія


Ка́ді, Ка́зі або Ка́дій (араб. قاضى‎ — букв. «той, хто вирішує») — релігійний суддя в мусульманський общині. Розглядає як цивільні, так і карні справи, виносить рішення на основі шаріату[1].

Історія посади[ред.ред. код]

Посада каді з'явилася у VII столітті. У ранньому періоді історії ісламу судовими функціями володів лише пророк Мухаммед. Однак, із збільшенням кількості мусільман Мухаммед став призначати для вирішення суперечок своїх найближчих сподвижників: наприклад: Муаза ібн Джабала чи Алі ібн Абу Таліба. Абу-Бекр і Омар були призначені ним суддями в Медині. За часів халіфату Омара, суддді у більшості випадків призначались ним особисто і спрямовувались у різні регіони Халіфату. Спочатку каді розглядали справи у мечетях. Однак пізніше для них почали відводитись окремі приміщення і будівлі. За часів правління династії Омейядів, каді призначались халіфами чи намісниками провінцій. За періоду правління Аббасидських халифів, вперше був запроваджений титул верховного каді (Каді аль-Кудат)[2]. За статусом каді був вище за імама мечеті.
За Середньовіччя рішення каді виконувала цивільна влада, якій він фактично був підпорядкований, в той же час саме каді являв собою голову мусульман міста або області. У одних країнах каді призначався, в інших прижилася практика виборності кадія муллами або старійшинами.

На розгляді справи кадієм. Арабський малюнок бл. 1335 року, із зібрань Нац.-ї бібліотеки, Відень.

З XIX століття в мусульманських країнах поступово впроваджується цивільне законодавство, і шаріатський суд втрачає свою вагу, відіграючи другорядну роль.

Компетенція каді і процедура ухвалення судових рішень[ред.ред. код]

Каді виносив рішення як з питань релігії, так і з питань сімейного, майнового і частково кримінального права, стежив за дотриманням релігійних обов'язків, керуючись приписами Корану, сунни і шаріату.

Справи з майнових і сімейних суперечок, а також злочини проти особи (вбивство, завдання тілесних ушкоджень тощо), каді розглядав лише за зверненням позивача, права якого порушувалися, решту справ — за першою-ліпшою вимогою, а нерідко і з власної ініціативи.

Взагалі передбачалося, що для ухвалення рішення каді мав вислухати обидві контрсторони, але на практиці траплялося, що рішення виносилось і без цієї процедури. Рішення кадія на підлягало перегляду. Таким чином, шаріатський суд носив цілком особистісний характер і його авторитет напряму залежав від авторитетності, справедливості, релігійної відданості та освітнього рівня кадія.

Кадіаскер[ред.ред. код]

Верховний суддя, який стояв над кадіями провінцій.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Шевченко В.М. Словник-довідник з релігієзнавства. — Київ : Наукова думка, 2004. — С. 174. — (Словники України) — 5000 прим. — ISBN 966-00-0757-4.
  2. http://islam-slovar.ru/books/k.html#Kadi10

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]