Казаманс (річка)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казаманс
12°33′22″ пн. ш. 16°45′44″ зх. д. / 12.55611111113877776° пн. ш. 16.76222222224977898° зх. д. / 12.55611111113877776; -16.76222222224977898
Витік
• координати 13°09′34″ пн. ш. 14°19′25″ зх. д. / 13.15969444447222081° пн. ш. 14.32366666669444299° зх. д. / 13.15969444447222081; -14.32366666669444299
Гирло Атлантичний океан
• координати 12°33′22″ пн. ш. 16°45′44″ зх. д. / 12.55611111113877776° пн. ш. 16.76222222224977898° зх. д. / 12.55611111113877776; -16.76222222224977898
Країни:  Сенегал
Довжина 320 км
Площа басейну: 20 150 км²
Притоки: Soungrougroud
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Казама́нс (фр. Cazamance) — річка в Західній Африці, що протікає на півдні Сенегалу.

Довжина річки — близько 320 км. Береги дельти покриті мангровими лісами. Протягом 130 км від гирла є судноплавною. Казаманс є головною рікою в південній частині Сенегалу. На річці розташовані два регіони, які також відомі під загальною назвою Казаманс. Існує паром в Зігіншор, одному з найважливіших міст на річці.

Історія[ред. | ред. код]

Гирла річки Казаманс досягнув, можливо, португальський мандрівник Алвару Фернандіш під час свого останнього плавання в 1446 році.

Безумовно досягнув річки в 1456 році генуезький капітан Альвізе Кадамосто, який дав їй назву за іменем місцевого манси (вождя) Кази-мансу, правителя нині вимерлого народу з етнічної групи Baïnouks.

Обидва капітани досліджували західноафриканське узбережжя за наказом португальського принца Енріке Мореплавця на початковому етапі португальських географічних досліджень і більш загально — Доби великих географічних відкриттів.