Казанська конка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казанська конка
Опис
Країна Росія Росія
Місто Казань
Дата відкриття 2 жовтня 1875
Дата закриття 13 грудня 1900
Маршрутна мережа
Кількість маршрутів 5
Довжина маршрутів 18,5
Рухомий склад
Кількість депо 2

Казанська конка - мережа кінної залізниці, що існувала в місті Казань, Росія в другій половині XIX століття.

Історія[ред. | ред. код]

1 січня 1870 року Міністерство шляхів сполучення схвалило проект інженера П. П. Панаєва, в ході реалізації якого 2 жовтня 1875 року була відкрита казанська конка, одна з перших в Росії.

На момент відкриття експлуатувалося 12 вагонів місткістю до 40 осіб.

До кінця XIX століття загальна протяжність п'яти ліній склала 18,3 км. Колії головним чином були одноколійні з роз'їздами через 300-600 м. Конка мала дві стайні: Адміралтейську на 200 коней і Арську на 130 коней.

13 грудня 1900 року конка припинила своє існування, ставши основою для електричного трамвая.

Лінії[ред. | ред. код]

  • Волжская (Толчок — пристани в Дальнем Устье)
  • Проломная (Толчок — Проломная — Рыбнорядская пл. — Суконная слобода)
  • Грузинская (Николаевская площадь у Кремля — Вознесенская — Лево-Черноозерная — Покровская — Грузинская — Арское поле — кладбище)
  • Центральная (Право-Театральная — Верхне-Федоровская — Рыбнорядская — Мяснорядская — Евангелистовская)
  • Екатерининская (Николаевская площадь — Толчок — Владимирская — Московская — Сенная площадь — Тихвинская — Евангелистовская — Екатерининская — завод Крестовниковых)

Ресурси Інтернету[ред. | ред. код]