Казарінова Ніна Миколаївна
| Казарінова Ніна Миколаївна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Казаринова Нина Николаевна | |||
| Народилася |
9 листопада 1907 Перм, Російська імперія[1] | |||
| Померла |
11 травня 1999 (91 рік) Санкт-Петербург, Росія | |||
| Національність | росіянка | |||
| Громадянство |
 СРСР →  Росія | |||
| Діяльність | актриса театру і кіно | |||
| Роки діяльності | 1926—1981 | |||
| Чоловік | А. Кузьмін. | |||
| Провідні ролі | Ваня Солнцев (вистава «Син полку»), Кіт Базиліо (вистава «Золотий ключик»), стара (вистава «Казка про рибалку й золоту рибку» ), Феклуша (вистава « Гроза» Островського) та ін. | |||
| IMDb | nm0443620 | |||
| Нагороди та премії | ||||
  | ||||
|
| ||||
Казарінова Ніна Миколаївна (рос. Казаринова Нина Николаевна 9 листопада, 1907, Перм — 11 травня, 1999, ) — російська і радянська актриса театру і кіно (травесті, характерні ролі). Заслужена артистка РРФСР (1951). Народна артистка РРФСР (1957).
Життєпис коротко[ред. | ред. код]
Народилась у місті Перм. У період 1926-1928 рр. була серед організаторів Пермського ТЮГа, де почала працювати актрисою. Перебралась на навчання у Ленінград, де існував Технікум сценічних мистецтв. Влаштувалась туди на навчання і закінчила технікум у 1931 році (майстерня професора режисури В.Н. Соловйова). А з 1930 року була запрошена у трупу Ленінградського ТЮГа, що працював тоді на вул. Маховій. Працювала у амплуа травесті, чим фактично відкрила це амплуа у театрі на Моховій. З віком перейшла на характерні ролі літніх осіб.
Була одружена, чоловік А. Кузьмін. Померла у Санкт-Петербурзі на 92 році життя.
Театральні ролі[ред. | ред. код]
Брала активну участь у створенні театральних образів хлопчиків-підлітків і юнаків. Режисер театра О. Брянцев дотримувався вистав класичного репертура, а також вистав на матеріалі казкової і дитячої російської літератури[2] . Відчувався помітний дефіцит п'єс для дітей і юнацтва. Очільники ТЮГа залучили до їх створення драматургів із самого ТЮГа, ними були — Макарьєв, Делем-Любашевский, Горлов[2] та ін.
- Казарінова — Гекльберрі Фінн (вистава «Том Сойєр»[2])
- Казарінова — Тимошка (вистава «Тимошкин рудник»)
- Казарінова — Ваня Солнцев (вистава «Син полку»)
- Казарінова — молодий Семен Будьоний (вистава «Дитинство маршала»)
- Казарінова — Кіт Базиліо (вистава «Золотий ключик»)
- Казарінова — Гаврик (вистава «Біліє самотньє вітрило»[2])
- Казарінова — стара (вистава «Казка про рибалку й золоту рибку» )
- Казарінова — Феклуша (вистава « Гроза» Островського[3]) та ін.
Фільмографія[ред. | ред. код]
Брала участь як характерна актриса у декількох радянських кінострічках:
- «Світ, відкритий навстіж» (1970, фільм-спектакль)
- «Сержант міліції» (1974, тітка Пєтухова)
- «Кольє Шарлотти» (1980, епізод)
- «Маленька Баба-Яга» (1986, вторая старушка)
- «Ці... три вірні карти... » (1988, служниця графині)
- «Наталі» (1988, фільм-спектакль; нянька)
- «Принциповий і жалісливий погляд» (1995, епізод)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Казаринова Нина Николаевна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в г Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 16 жовтня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 6 липня 2015. Процитовано 16 жовтня 2015.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Джерела[ред. | ред. код]
- Бруштейн А., Советский театр для детей, в кн.: Советский театр. К тридцатилетию Советского государства, М., 1947.
- Петербургский театральный журнал [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Довідкова біографія [Архівовано 6 липня 2015 у Wayback Machine.]
Посилання[ред. | ред. код]
|
