Казарін Павло Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казарін Павло Володимирович
Павло Володимирович Казарін (2015).jpg
Народився 3 грудня 1983(1983-12-03) (38 років)
Сімферополь, Українська РСР, СРСР
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Flag of Russia.svg Росія
Діяльність журналіст, радіоведучий
Alma mater ТНУ
Знання мов українська і російська
Батько Казарін Володимир Павлович
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Казарін.

Павло Володимирович Казарін (нар. 3 грудня 1983, Сімферополь, Кримська область, Українська РСР) — український журналіст[1], публіцист, філолог-літературознавець.

Батько — Володимир Павлович Казарін (1952), викладач російської літератури, що переїхав з дружиною з м. Владивостока до м. Сімферополя. Мати — біохімік.

2005 року закінчив Таврійський національний університет імені В. І. Вернадського. З 2004 року працює в медіа. Працював на ДТРК «Крим»[2]. З 2012 до 2014 року мешкав та працював у м. Москві. Співпрацював з виданнями «Slon.ru», «Радіо Свобода», «Нова газета» та Московський центр Карнегі[3][4].

Наприкінці березня 2014 року, після анексії Криму, отримав в Сімферополі паспорт громадянина Російської Федерації[5][6][7]. У січні 2021 року Росія дозволила Павлу Казаріну, вийти з громадянства РФ[8][9][10].

Ведучий телеканалу ICTV.

Ведучий суспільно-політичного ток-шоу «Зворотний відлік» на суспільному телебаченні UA: Перший.

Автор та ведучий проекту «Грані правди»[11] на телеканалі «24».

Оглядач українського бюро «Радіо „Свобода“»[12].

Ведучий проекту «Подвійні стандарти» на Радио НВ[13].

Автор книги Дикий Захід Східної Європи (2021).

З початком вторгнення Росії в Україну вступив до сил територіальної оборони ЗСУ в Києві[14].

Погляди[ред. | ред. код]

Виступав на захист ув'язненого у Російській Федерації українського режисера Олега Сенцова[15]

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ 13-й семінар «Відповідальне лідерство». Архів оригіналу за 17 липня 2017. Процитовано 9 липня 2017. 
  2. ↑ Владимир Казарин: «Свой роман с Севастополем я пишу уже не один десяток лет». Архів оригіналу за 11 листопада 2016. Процитовано 24 серпня 2018. 
  3. ↑ Павел Казарин. Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 24 серпня 2018. 
  4. ↑ Павел Казарин\. Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 24 серпня 2018. 
  5. ↑ Український журналіст Казарін визнав, що отримав російський паспорт після анексії Криму | Громадське телебачення. hromadske.ua. 12 червня 2020. Архів оригіналу за 4 листопада 2020. 
  6. ↑ Володимир Пиріг. Український журналіст Павло Казарін має російський паспорт. zaxid.net (українською). Архів оригіналу за 12 червня 2020. Процитовано 12 червня 2020. 
  7. ↑ Журналіст «Схем» обурився порівнянням Павла Казаріна з журналістом Гонгадзе. Букви (інформагентство). 16 червня 2020. Архів оригіналу за 10 липня 2020. 
  8. ↑ Журналісту Казаріну нарешті вдалося позбутися громадянства РФ. Українська правда. 2 лютого 2021. Архів оригіналу за 11 лютого 2021. 
  9. ↑ Журналісту Казаріну вдалося позбутися російського громадянства — документ. nv.ua. 2 лютого 2021. 
  10. ↑ Журналіст Казарін повідомив про вихід з громадянства РФ. Укрінформ. 2 лютня 2021. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. 
  11. ↑ Грані правди. 24 Канал. Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018. 
  12. ↑ Павел Казарин - Информация об авторе - Крым.Реалии. ru.krymr.com (рос.). Архів оригіналу за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018. 
  13. ↑ Павел Казарин — биография, фото, новости, публикации / НВ. nv.ua. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 7 грудня 2021. 
  14. ↑ Кримчани у теробороні: ми більше не хочемо тікати
  15. ↑ Сенцов против [Архівовано 24 червня 2018 у Wayback Machine.] // Українська Правда, 23.06.2018
  16. ↑ У Львові нагородили лауреатів премії «Високі стандарти журналістики-2017». detector.media. 15 грудня 2017. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. 
  17. ↑ Лауреатом Премії імені Георгія Ґонґадзе 2020 року став Павло Казарін. PEN Ukraine. 21 травня 2020. Архів оригіналу за 23 січня 2021. 
  18. ↑ Стало відомо ім’я переможця премії імені Георгія Ґонґадзе у 2020 році. Українська правда. 21 травня 2020. Архів оригіналу за 1 березня 2021. 
Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Казарін_Павло_Володимирович&oldid=35541962